На жаль, я не встигла вчасно дописати статтю, присвячену цій програмі. Мої колеги виявилися більш моторними. Тема «Будинок розпусти на НТН» відкрита, текст на Дусі викладений, полеміка в наявності. Але, все ж таки, дуже хочеться і своїх п’ять копійок вставити. Бо ж занадто величеньке враження на мене справила окраса нічного столу в принципі непоганого каналу. Отже – «Окружна дорога продакшн» представляє. «Клуб нічки». Канал НТН.

Більш за все в цій програмі мені подобається ідейно-стильова і естетична цільність. Таке нечасто трапляється, а тут бездоганний, з точки зору якісного телебачення, продукт і явлення остаточної свободи слова. Все одне до одного. І повністю ясна, розкрита тема, і чудові високопрофесійні ведучі, котрі, промовляючи неймовірно відверті й дотепні тексти, сексуально артикулюють, і головні героїні програми із прекрасними натхненними личками, які продовжують образний ряд, розпочатий ведучими (ось один з елементів естетичної цілісності), прикриті деінде вишуканим мереживом із Троєщинського ринку, промовисто вигинаються у спокусливій млості. Класно. Дух «трьохрубльової» тусовки де-небудь в районі Борщагівки, збережений і любовно відтворений. Нарешті наші профури мають свою трибуну. І несуть себе, як прапор в маси. Маси тішаться. І боюся я, що тішаться наші маси абсолютно щиро. Якщо повій пускають на загальноукраїнський екран, отже, це комусь потрібно?

Якось пригадується мені, що колись, ще не так давно, ширяв серед наших керманичів проект «Закону про порнографію». Як зараз пам’ятаю, наші можновладці страшенно обурювалися ситуацією, що, на їхню думку, склалася в нашому культурному середовищі, просто суцільна розпуста. Гнівно тарувалися деякі фотохудожники, що знімали оголену натуру (ганьба!), тексти деяких письменників, приміром, Світлани Поваляєвої і на додачу мої рецензії на ці тексти (геть!), творчість певних сучасних українських митців, звісно, майже вся голлівудська кінопродукція, що засмічує мозки молодому поколінню і таке інше.

Цікаво, а ентеешна «ягідна» розкіш бордельного типу, напевне, не підпадає під дію цього закону, бо є високохудожнім витвором і відповідає критеріям класичної, не подвійної, моралі? Як я люблю «нашу родіну, синок».

Але прикро не те, що така програма з’явилася, прикро, що поява її симптоматична. Просто апогей цієї симптоматики набув такої гротескової форми – далі борделю вже їхати нікуди. Якщо прийняти за аксіому, що живемо ми в добу гламуру як панівної соціальної ідеології, то вершиною «філософських роздумів» Хомо Гламурієнс має бути саме гламурний бордель. І це не має обурювати, навпаки! Це логічно, і логіка витікає з самої гламурної фізики процесу.

В різні часи, залежно від соціокультурних установок, жінці приписувалося існувати в певній гендерній матриці – вона виховувалася або як скромна шаноблива домогосподарка, або як бойова подруга будівника комунізму, носія комуністичної ж моралі і так далі.

Наразі все навкруги волає, що справжня сучасна гламурна дівчина має бути в першу голову сексуальною: станеш блискучою і сексуальною – будеш успішною!

Та ніколи людина не жила за встановленими правилами, вона доводила ці правила до абсурду, гіпертрофованих форм. Що ми зараз і спостерігаємо. Якщо сексуальність веде до успіху, то блядь – це вершина цього успіху. Колись радянські дівчата мріяли бути валютними повіями, щоб втекти від жебрацького сірого совкового скніння. Зараз, виходячи із сучасних глянцевих пріоритетів успішності, стати курвою ще престижніше – бо їх беруть «до телевізора».

Іда Ворс

(фото : erobeautiful.nnm.ru, john thomas)