Вчора журналісти отримували нагороди та почесні звання. Я почула краєм вуха, що заслужені журналісти мають деякі пільги, серед яких - 15-відсоткова надбавка до пенсії та безкоштовне місце на Байковому цвинтарі.

Як почесне звання вплинуло на життя мас-медійників та як саме вони ставляться до безкоштовного місця на кладовищі в якості своєрідного привілею, я запитала у тих, хто в цей день отримав «заслуженого». Ось, що мені вдалося з'ясувати.

 
Наталя Влащенко (журнал «Публичные люди»):

 
- Що змінилося у вашому житті після отримання почесного звання?

- Нічого. А що мало змінитися? Хтось із друзів подзвонив привітав, хтось подумав, що це не так важливо. Насправді нічого не відбулося.

 

- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?

- Я ще про це, чесно кажучи, не думала.
 

- Якщо ця інформація підтвердиться, ви будете продавати місце на кладовищі?

- (Сміється.) Так, спробую поторгуватися.

Олег Александров, заступник керівника Головної служби інформаційної політики Секретаріату президента України:

 

- Що змінилося у вашому житті після отримання почесного звання?

- Це лише приємна несподіванка. А в професійному житті це нічого не змінить. Взагалі ж ми з Володею Мжельським перші з нашого курсу отримали заслуженого.

 

- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?

- Ліда Ігнатова уже сьогодні про це жартувала. Я думаю, що коли ми будемо помирати, то у нас будуть гроші на місце на кладовищі.

 

- Будете продавати місце?

- Ні, не буду. Залишу для нащадків. (Сміється.)

Володимир Мжельський, шеф-редактор служби новин товариства «Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал):

 

- Що змінилося у вашому житті після отримання почесного звання?

- Я почав пити шампанське. А от тепер, бачте, тригодинна конференція далася взнаки.

 

- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?

- Що, всім? Боже, ну я перепитаю. (Усміхається.) Якщо це так, то чого б і ні. Сходимо подивимося, заб'ємо стовпчики. (Сміється.)

Юлія МакГаффі, головний редактор інтернет-видання «Кореспондент.net»:

 

- Що змінилося у вашому житті після отримання почесного звання?

- У мене мама зраділа. Це, мабуть, єдине, що змінилося.

 
- Для вас ця відзнака неважлива?

- Ні, важлива. Це, мабуть, визнання зростаючої ролі інтернет-видань у країні.

 
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?

- Я не знаю, правда це чи ні. Але мені такі привілеї не потрібні.

 
- Будете місце продавати?

- Ні, я не буду його брати. Думаю, що в кінці свого життєвого шляху я сама зможу вибрати для себе щось. І лягти не там, де положено, а там , де хочеться.

Лідія Ігнатова, головний редактор інтернет-видання «ЛІГАБізнесІнформ»:

 

- Що змінилося у вашому житті після отримання почесного звання?

- Насправді, в тому, що інтернет-ЗМІ відзначили, є якийсь символ. Ми - перші інтернет-видання, які отримали нагороду з рук президента.

 

- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?

- Так, я теж про це чула (сміється). Журналісти СТБ сказали, що у нас тепер буде надбавка до пенсії 15% і безкоштовне місце на кладовищі. Правда, ніхто не міг уточнити, на якому. Ви знаєте, на той світ я поки не збираюся.

 
- Будете місце продавати?

- Не думаю.

Людмила Мохова, заступник керівника аналітично-інформаційної служби Представництва президента України в Автономній Республіці Крим:

 

- Що змінилося у вашому житті після отримання почесного звання?

- Ви знаєте, я така збентежена. Мабуть, я так не хвилювалася, коли народжувала двох дітей, як сьогодні. Ця подія для мене досить важлива. Я дуже давно працюю в журналістиці. Сьогоднішня подія для мене - це щастя. Щастя, тому що і держава, і президент оцінили мою працю. Коли вийшов указ, мене вітали всі кримські журналісти. Мені було дуже приємно.

 

- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?

- Ні, я вперше таке чую. Я думаю, якщо щось трапиться, то моя сім'я все забезпечить. Думаю, що такий привілей - це дурниця. В журналістів не має бути привілеїв. Їх мають надавати ветеранам. А решта повинні всього досягати своєю працею й мізками.

 

- Будете місце продавати?

- Я нічого продавати і залишати не збираюся. Я відмовлюся. Якщо у мене буде така можливість, то я подарую місце на кладовищі людям, які не можуть оплатити послуги такого роду.

Світлана Остапа, оглядач «Детектор медіа»:

 
- Що змінилося у вашому житті після отримання почесного звання?

- 5 червня, після того як вийшов Указ президента про присвоєння звання, мій чоловік сказав: «З депутатом я вже спав, а із заслуженим журналістом ще ні» (сміється). Наступного ранку я запитую свою другу половину: «Ну як, тобі сподобалося спати із заслуженим журналістом?», на що він, посміхаючись, відповів: «Та ніякої різниці».

- Ця нагорода для вас важлива?

- Як факт в історії моєї сім'ї, здобутків членів моєї сім'ї, ця нагорода є важливою. А в моєму повсякденному житті вона нічого не змінила. Хіба що добавка до пенсії буде. (Сміється.)


- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?

- Мене привітали з тим, що з'являється можливість бути похованою на Байковому цвинтарі. Але ми з чоловіком вирішили, що ми це місце краще продамо.

 
- За скільки продасте?

- Побачимо, яка буде ринкова ціна (сміється).

 

Такі привілеї. Як бачите, з почуттям гумору у наших заслужених непогано. Я й собі подумала податися в заслужені. Зроблю на цвинтарі землянку й нарешті відселю від себе Мусю. А нагороду буду чіпляти на груди в найсвятковіші дні, наприклад, на Хеллоуїн.

 

Дуся.

Фото Яни Новоселової