Я полізла ховатися від спеки у свою «Кладовку» й поки охолоджувалася - ближче познайомилася з ведучою Першого національного Юлією Мотрич. Раніше дівчина працювала кореспондентом відділу політики в УНІАНі, у прес-службі Держкомзв'язку і Укртелекому, на НТН редактором новин, пізніше - ведучою програми «Вчасно Київ». Уже вилізши з  мого таємного закапелку, я згадала: колись прізвище Мотрич нібито й крутилося в голові. Перевірила пошту - і знайшла сповнений ніжності й любові до мене лист із несміливим проханням розповісти більше про красиву ведучу Юлію Мотрич.
 
Дуся завжди прислухається до своїх читачів. Коротко розкажу, про що ми з Юлією теревенили.

 
- Юля, з чим у вас асоціюється Перший національний? Чому?

- З державною структурою. Бо цей телеканал не змагається з іншими за рейтинги, тут є купа вже не раз описаних «Телекритикою» проблем від бюрократичних до світоглядних. Ще асоціюється з людьми, які, незважаючи на ці та інші труднощі, вміють і хочуть працювати якісно. І, звісно, не блазнюватиму - з такими людьми, яких треба вчити і перевчати або звільняти. Асоціації бувають різні. Знаєте, як у психотерапевта: «Що ви бачите на цій картинці?».
 
- Чим цінна саме для вас ваша професія?

- Відкриттями, новинами, новими людьми, непередбачуваністю кожного дня і драйвом, який дає прямий ефір. А взагалі, я пробуватиму в житті й інші професії, мені цікаве все різноманітне. Можливо, колись усе набридне і стану, наприклад, «перевертачем пінгвінів». У журналі «Есквайєр» написано, що пінгвіни, коли задивляються на літаки, падають - і їх треба перевертати зі спин на ніжки.
 
- На сайті каналу викладено ваші слова: «Перший - це можливість. Можливість працювати неупереджено за журналістськими стандартами і давати людям інформацію, а не чиїсь варіації бачення світу». На яких українських каналах ви б відмовилися працювати й чому?

- На тому, де нижчий загальний фаховий рівень, ніж той, який, на мою думку, маю я сама. Там, де мені було б соромно за те, що говорю (зі своїм обличчям у кадрі). На Першому поки що соромно не було. Хіба за погану якість, на яку не можемо командою вплинути (зумовлену проблемами Першого, про які сказано вище). Але політичних замовлень не було. Плюс - щоб відмовитися, треба спочатку спробувати. Я працювала на НТН з самого початку, і там мене теж усе влаштовувало. Я відкрита до пропозицій - моє зростання в новинах ще не вичерпано.
 
- Розкажіть про свої амбіції. Чи хотіли б ви в майбутньому стати топ-менеджером Першого національного?

- Можливо. Зважаючи, яким буде майбутнє Першого національного. Це було би дуже круто - робити картинку в телевізорі такою, якою її бачиш. Дуже хотіла б мати зелене світло на це: головне - мати реальні повноваження, а не лише візитівку й кабінет із симпатичною секретаркою.
 

Юлю, Дуся тебе дуже розуміє. Нащо тобі та секретарка? Треба симпатичного секретаря. Приходиш на свою роботу - перевертати пінгвінів, а гарний хлопець ходить за тобою з чашечкою кави й увесь час посміхається.

 

Дуся

Фото - Перший національний