На світі є журналісти і «клоуни». Останні заради сенсації готові на все. Проте, сенсації їхні «ручні», бо робляться руками тих, хто керує «клоунами». Та і масштаби «клоунади» ніколи не вийдуть за вузькі межі. «Клоун» приречений назавжди залишатись у штанятах брудно-жовтого кольору.

Не проблема, коли роль «жовтих» грають певні люди, котрі свідомо йдуть на цей крок. Прикро, коли в ці штанята відчайдушно намагаються влізти і інші. Ті, кого вважали журналістами. Чому журналісти хочуть бути «клоунами»? Можливо тому, що так простіше.