Український письменник і журналіст Андрій Кокотюха зустрічався із прихильниками своєї творчості. Я не могла таке пропустити, тому, гарно убравшись, пішла до Мистецької вітальні університету ім. М. Драгоманова, де можна було перекинутися кількома словами з Андрієм.

Сім читачів заполонили собою залу й уважно слухали Кокотюху. Він ніжно тримав склянку із пластику, наповнену водою, й час від часу промочував горло. Розповідав багато, інколи закінчуючи відповідь словами: «...не знаю, чи я відповів на це запитання».

Я теж не сиділа, склавши руки, і занотувала для вас найцікавіші моменти  розмови письменника із своїми читачами.

Андрій згадував, як влаштувався працювати у бібліотеку в Ніжині (звідти родом), щоб мати змогу брати книжки додому. Це ж треба таке...

Кокотюха сказав, що перебуває в андеграунді

Виявилося, що Кокотюха перебуває в андеграунді.
- Українці тяжіють до ірраціонального: до історій про любов і фантастику. Таким чином я перебуваю в андеграунді. У мене 17 книжок, і всі вони написані заради мого власного задоволення. Я від книжки не маю абсолютно нічого, ‑ сказав Андрій.

Коли мова зайшла про сценарії до фільмів, Кокотюха зізнався, що любовні історії йому писати складно.

 
- В мене з цим проблема. Ми зараз закінчили певний відрізок сценарію. Редактор прочитав і сказав, що мало любові. Я дуже люблю писати сексуальні сцени. Виглядає це так: «Сцена №48. Герої займаються сексом. Далі йде сцена №49».

Уже восьмий рік як я з різною періодичністю співпрацюю з телебаченням. Усе почалося просто із сюжетів розважального характеру для програми «1+1». Пізніше її закрили. Коли на ICTV треба було знімати документальне кіно, спитали, чи не зміг би я себе там спробувати. Пропрацювавши там сезон, я віднайшов тему для книги «Повзе змія».

Через певний час я перейшов на проект СТБ «Паралельний світ». Там попрацював півтора місяці і зрозумів, що це не мій формат. Тому що я абсолютно не знаю виходів на віщунів, різних контактерів, відьом. Досвід роботи в «Паралельному світі» вилився у книжечку, яка називається «Аномальна зона». Зараз я маю можливість співпрацювати із телебаченням, але не в якості журналіста. Бо мені вже ніколи.

"Мені вже ніколи"

"Редактор прочитав і сказав, що замало любові"

"В мене з цим проблема"

Я намагалася вивідати, з яким продакшеном наразі працює Кокотюха. Зіславшись на забобонність, Андрій нічого не відповів, лише уточнив, що проектів декілька. Та цікавило мене насправді зовсім інше.

- Вам пишуть листи фанатки?

- Я дуже хотів би. Всім залишаю на книжках свій імейл. Якби я був поетом, то, можливо, і писали б. У мене є друг Сергій Жадан. Його просто закидають листами, він уже не знає, що з ними робити. Я не така публічна людина, щоб у мене закохувалися фанатки, можливо, є таємнича фанатка. Буду з цього приводу тільки щасливий.

Таємничі фанатки

Зустріч закінчилася. Кокотюха підписав декілька книжечок для читачок й, усміхнений, пішов у своїх справах. 

А я ще деякий час думала про те, що б міг робити з фанатками  Кокотюха. Дуже підвищує настрій.

 

Цьом. Дуся

Фото Павла Старостенко