Як Дуся зі Сміяном українських народних витинала

«Суперзірка» закінчилась, на «Фабриці зірок» своє відспівали, а моя жага до музики не дає спокійно всидіти дома. Тож я вирушила на зйомки програми з гучними народними піснями й танцями «Фольк music» (Перший національний), подивитись, як співають мої колеги - ведучий «Підсумків тижня» Андрій Сміян і старший редактор «Муз.UA» Марина Коломієць.

Перший канал зустрів дивовижним поєднанням великих приміщень і домашньої атмосфери. На зйомках «Фольк music» змішалось, як то кажуть, усе: коні, люди, оператори в домашніх капцях, ведуча у вечірній сукні, бабусі-дідусі на фоні плетеного паркану і у національних костюмах, дівчата-гримери, котрі робили одна одній масаж, жіночки, які, судячи з одягу, працюють у буфеті, й інші не менш колоритні персонажі.

Целевая аудитория "Фольк music"

Щойно я віднайшла собі зручний стільчик і усілася, розпочалися зйомки. На сцені з''явилась Марина Коломієць у довгій вишиваній сорочці, з чорними косами, й затягнула тужливу пісню. Шкода, що під фонограму. Хоча видно було, що й Марина, й дівчата у підтанцьовці стараються ‑ так емоції показували. Співала Марина аж три дублі, а потім записала бліц із ведучою Оксаною Пекун, в якому розповіла, чому вирішила заспівати українську народну. Мені такої короткої відповіді було мало, тож я віднайшла Марину в коридорі й розпитала:

- На сцені ти сказала, що для того, аби заспівати у «Фольк music», у тебе було дві причини: нещасливе кохання і бажання подивитись на шоу-бізнес з іншого боку екрану...

- Я забула ще третю і найпершу причину - це моя мрія з дитинства. У дитинстві я сказала: «буду Софією Ротару». Звісно, переплюнути таку зірку неможливо, але протягом шістнадцяти років я співала у хорі. Усе те, що ви чули, це не комп''ютерний голос. Що може надихнути молоду дівчину на такий різкий крок? Це кохання, нещасливе, про яке хочеться співати і кричати.

- Ти задоволена своїм виступом?

- Чесно кажучи, я була впевнена, що вже на першому дублі, якщо не на репетиції, розплачуся. Мені завжди казали, що у мене близькі сльози. Що сталося зі мною на сцені - я не знаю. Можливо, я нервувала і зжалася, просто як клубок нервів.

Наостанок Марина додала: «Ні для кого не секрет, що зарплати Першого національного суттєво відрізняються від зарплат на інших каналах. Тому тут працюють професіонали своєї справи. Ви не думайте, що якщо я працюю на Першому національному уже десять років, то я нічого не варта. Це перший канал, на який я прийшла, який мене прийняв, і звідси я нікуди не піду».

Марино, повір, більшість твоїх колег із майже 2000 співробітників НТКУ теж кажуть: «Я звідси нікуди не піду».

Тим часом зйомки продовжувались: на сцені виступили, заспівавши вживу, вагітна співачка Таня Брянцева і якийсь український народний гурт із чотирьох дівчат і одного парубка. Парубок, певно, був для краси, бо його голосу у фонограмі я не розчула. Перед зйомками ведуча програми репетирувала з усіма, хто й що відповідатиме на її питання під час бліцу. А ще робила компліменти: Тані Брянцевій сказала, що їй дуже личить вагітність, а гурту, оцінивши їхні червоні костюми: «Багатенько так, гламурненько». Я погоджуюсь лише з першим.

Далі на сцену вийшли ведучий «Підсумків тижня» Андрій Сміян і його колега по гурту й по роботі Олександр Буланий. Мені вони сподобались найбільше. Під дві гітари скромно і красиво заспівали веселу пісню. Дочекавшись, поки запишуть п''ять дублів бліцу із хлопцями, я підійшла побалакати з ними:

- Андрій, а чому ви погодилися взяти участь у «Фольк music»? Теж нещасливе кохання, як у Марини?

- Нас просто запросили. Ми ніколи не співали народних пісень, от і погодились. У нас, у мене і Сані, кохання щасливе. Тобто не у нас разом (підозріло сміються. - «Дуся».), а у кожного окремо. Хіба не видно, що ми не разом?!

Наостанок я вирішила поцікавитись у хлопців, що змінилось на Першому національному з приходом Бенкендорфа й Арфуша. Першим відповів Андрій: «Усе змінилось. Я перейшов на «Подробиці тижня». Це керівництво, першими за ті три керівництва, що я вже пережив на каналі, додумалися зробити підсумковий випуск новин. Програму, яка, на мій погляд, є обличчям каналу. Її зробити не так легко, для неї потрібно багато грошей і розумних журналістів. От це керівництво знайшло сили, щойно прийшовши, зробити цю передачу».

Олександр розповів про особливості національної реструктуризації: «За два місяці нас мають звільнити. Ну а потім знову взяти на роботу. Ну, кого візьмуть. От я написав особисто заяву і чекаю, коли мене візьмуть назад. 30 червня ліквідується цій тип підприємства, а потім першого числа створюють нове. І набирають людей на роботу знову».

Андрій подивився на годинник і сказав, що йому вже час повертатись до буденного журналістського життя, тож попрощавшись з «Горішньою брамою» ‑ так називається гурт Андрія і Олександра, ‑ я поспішила додому до Мусі.

Хлопці, «Горішня брама», я пам''ятаю про ваш концерт, чекаю на голуба із запрошенням.