Від літа майже і сліду не залишилось. Усе навколо пожовкло і стало зовсім прохолодно. Проте навіть у таку погоду ми з Мусею сидіти вдома не збиралися. Одяглися тепленько й гайда гуляти неподалік річки. Бо, кажуть, дихати свіжим повітрям надзвичайно корисно. Та ще й на додачу ми із кузиною опинилися у центрі подій. У принципі, як і зазвичай. Виявилося, що саме у тому місці і саме в той час, коли ми вирішили прогулятися, проходили яхтові змагання. Зараз розповімо, що ж там цікавенького відбувалося.

Єдина назва, яку ми добре запам''ятали - це яхта «Берендей». Ви, мабуть, здогадалися, саме «Берендей», що належить нашій колезі Лесі Ганжі, заступнику головного редактора «Телекритики», посіла перше місце у перегонах «Південна варта». Виявляється, такі змагання надважливі для київського яхтингу. «Південна варта» проводиться вже сімнадцятий раз у яхт-клубі Національного авіаційного університету (м. Українка).

Оскільки такі змагання - одна з останніх можливостей узяти участь у перегонах цього сезону, то в Українку збираються яхтсмени з усіх столичних клубів. Після «Південної варти» відбуваються хіба що перегони закриття сезону, які будуть влаштовані 16 та 17 жовтня. І на цьому finita la comedia! Сезон яхтингу завершено.

Леся розповіла нам, що її улюбленець «Берендей» перемагав уже багато разів, іще за тих часів, коли капітанами яхти були її тато і брат. Нещодавно судно повернулося після дворічної реконструкції, тому усім дуже цікаво, як воно себе поводитиме.

Слідкуючи за перегонами, ми, звичайно ж, не забували дихати свіжим повітрям. Погода була чудова ‑ виявилося, що саме така і потрібна для вдалого яхтингу.

За словами Лесі, у перший день вітрюган був нестерпним. Але, не зважаючи ні на що, їй треба було відкренювати. А для цього, зрозуміло, потрібно чимало сили. Тому дівчина про себе думала, х.., із нею, з фігурою, а їсти треба більше. Їсти треба за двох, щоби хоча з місця зрушити. Якщо ж мова йдеться про перемогу, то можна і за трьох поснідати, пообідати та повечеряти. Ееех... Ми з Мусею на цьому добре розуміємося.

"Перемога – це десь на 70% успіх капітана, а капітан у нас прекрасний – це Євген Дідик, майстер спорту, закохана у вітрила людина і надійний друг. А на решту важливих відсотків перемога залежала від нормальної роботи екіпажу – Вадима, Паші і, звісно, мене", - щиро переконана Леся.

Вітаємо з перемогою!

Дуся і Муся

Фото Павла Старостенка та з особистого архіву Лесі Ганжі