Складається враження, що нова пісня грубоголосого українського дуету «НеАнгели» написана на замовлення правлячої партії та її уряду, адже повністю збігається із зовнішньополітичним курсом нинішньої влади і відповідає програмовим цілям «регіоналів».

«Киев-Москва - это недолгий полет.
Главное, верить в то, что тебя кто-то ждет,
Любит не на словах, думая о своем.
Киев-Москва, будем всегда вдвоем».

Так співають дівчата. Тільки не уточнюють, навіщо Києву бути завжди разом із Москвою. Точніше, за що українцям таке «щастя»? Невже ще не досить?! Чи, може, українці мало постраждали від цього союзу? Ще не достатньо зазнали від «братів»-росіян образ, приниження, горя, знущань, крові, смерті?

Але чечетовим-лук'яновим-болдирєвим пісня неодмінно сподобалася би. Не кажучи вже про таку «прихильницю» української, що готова задушити її у своїх обіймах, як Олена Бондаренко.

Про таких свого часу дуже влучно сказав сам Кобзар: «Раби, підніжки, грязь Москви».

Може, хтось у заперечення політичного контексту скаже, що пісня «НеАнгелів» зовсім не про політику, а про розділені кордонами людські відносини? І справді, як жартують психоаналітики, «іноді сигара, що наснилася, це тільки сигара».

  Та про всяк випадок зауважу: якщо хтось страждає від незалежності України як від зайвої і непотрібної речі, що заважає «братньому» союзу Києва з Москвою, то для них є одне чудове, добре перевірене на практиці, рішення: «саквояж, вокзал, Росія». Взяли, зробили і все. Без ніяких пісень, мовчки. Щасливого польоту! Путіну привіт.