В воскресном эфире «Голосу країни» Денис Барканов был не единственным вокалистом, который пытал судьбу еще в первом сезоне шоу канала «1+1». Виктория Васалатий тоже уже второй раз входит в эту реку, хотя нынче более удачно - на ее исполнение Non, rien de rien легендарной Эдит Пиаф повернулись три тренера.
Подозреваю, удача сейчас была на стороне сестер Васалатий, так как повезло обеим барышням. Сама Виктория из Винницкой области из городка Рудница. Музыкант, вокалистка, пишет песни, которые поют Ирина Билык, Таисия Повалий, Наталья Валевская и Ассия Ахат. И еще - исполняет главную роль в мюзикле «Эдит Пиаф. Жизнь в кредит». Провал на первых «слепых прослушиваниях» в прошлом сезоне девушка объясняет неудачным выбором песни.
«Мабуть, мій настрій в той момент був якийсь трошечки неправильний. Тобто я не віддавалась сцені, а занурилась в якісь власні настрої, проблеми, які на той час переповнювали мене зсередини. Це була помилка, такого не можна робити. Я була впевнена, що, не зважаючи ні на що, мене почують, і хтось розвернеться. Мало того, зізнатись, я була впевнена, що розвернуться всі! А сталось так, що ніхто не розвернувся. І це мене так приземлило», - вспоминает первую попытку Виктория.
Тим не менш, ви наважилися спробувати ще раз прийти на кастинг «Голосу»?
- В моєму житті постійно так трапляється, що до мене з першого разу не доходить. Я маю другий раз вступити в ту ж саму річку, але не вважаю, що це є поганим. Бо якщо я, скажімо, зрозуміла, які я зробила помилки, зрозуміла свої власні бажання, які є справжніми. Тому вирішила прийти ще раз, не повторюючи тих помилок спробувати себе знову ж таки на цьому проекті, тому що він мені дійсно подобається. Я слідкувала і за першим проектом, і за учасниками...
- І яке бажання домінувало цього разу?
- Достукатися до певної кількості людей. Я думала, якщо їм сподобається, і вони будуть відчувати якісь справжні емоції, то буду вважати, що все це недаремно, і що я недаремно знову прийшла на цей проект.
- Судячи з усього, ви почуваєтеся на сцені як удома.
- Кожна вистава для мене завжди свято, тому що, коли я бачу повний зал, коли я чую аплодисменти - це для мене найбільша винагорода, яка взагалі є в моєму житті. І сцена для мене все. Якщо ви помітили, в мене немає обручки на пальці (демонструє долоні), тому що, коли я на сцені, я - вільна, я належу тільки сцені, своєму глядачу і слухачеві. А це моя мрія, тому мені «Голос країни» дуже потрібен.
- Не зовсім звично, що така приваблива дівчина, співачка ще і сама пише пісні, мюзикли...
- Я вважаю, що процес написання музики не схожий на інші процеси. Наскільки мені відомо, різні композитори по-різному пишуть музику. Частіше це все ж таки написання музики в нотах. Якщо це професійні композитори, то, звісно, вони можуть будь-яку мелодію, яка їм приходить на розум, записати в нотах. У мене ж цей процес абсолютно зворотній, тобто все відбувається народженням мелодії, я собі наспівую.
Цю мелодію записую на диктофон, а вже потім сідаю за інструмент. Я довгий час підбираю гармонію до цієї мелодії. Таке, на мій погляд, не є унікальним, але стосується саме мене: я наспівую мелодію на якійсь власній мові, я її називаю тарабарською - це якісь звуки, якісь навіть слова з інших мов, із французької, з італійської, яка вже ближче підходить під настрій.
Мені дуже подобається цей процес, коли мелодія не скута текстом, не скута якоюсь мовою, а просто така свобода, повна свобода відчуття того, що відбувається в голові і на душі.
- Ви пам'ятаєте, коли і кому вперше продали свою пісню?
- Я навчалась в Університеті культури, і першу пісню, яку купили в мене, це була пісня «Подаруй» українською мовою. І купив її Михайло Поплавський. Ціна була зовсім невеликою, не захмарною, і не такою, як є вже зараз, але для мене то була перша спроба не просто написати твір, а ще й на цьому заробити. Це мені дуже сподобалось.
Є твори, які написані мною і які я навіть нікому не показувала з виконавців, тому що мрію виконати їх сама. І я думаю, якщо мені пощастить, якщо так складеться доля, то я б із задоволенням виконала їх на проекті.
Целую. Дуся
Фото: телеканал «1+1»