antonina.detector.media
ДУСЯ
15.03.2012 10:30
Славой Жижек вступился за Центр визуальной культуры НаУКМА
Славой Жижек вступился за Центр визуальной культуры НаУКМА
Неожиданный герой вступился за Центр визуальной культуры НаУКМА, закрытый недавно решением Ученого совета: сначала закрыли нашумевшую выставку «Українське тіло», а затем и весь Центр. Так вот, не остался равнодушным к его судьбе один из крупнейших

Неожиданный герой вступился за Центр визуальной культуры НаУКМА, закрытый недавно решением Ученого совета: сначала закрыли нашумевшую выставку «Українське тіло», а затем и весь Центр. Так вот, не остался равнодушным к его судьбе один из крупнейших интеллектуалов мира, философ, культуролог и т.д., Славой Жижек.

В своем письме господин Жижек выразил, что называется, обеспокоенность ситуацией и настоятельно рекомендовал ректору академии Сергею Квиту возобновить в работу в полном объеме (полный текст письма здесь).  

Я тоже призываю, но я не Жижек, так что мое мнение легче игнорировать. Впрочем, теперь заинтересованных в открытии Центра должно стать куда больше: в декабре Жижек собирается выступить там с лекцией, и все поклонники его творчества костьми должны лечь, требуя, чтобы Центр заработал, как раньше. Впрочем, сам Сергей Миронович абсолютно уверен, что Центр уже возобновил свою работу, и не понимает, почему господин Жижек шлет ему послания:  

- Нещодавно у мене відбулася зустріч з новим керівником Центру візуальної культури Інной Совсун, и ми домовилися про повне поновлення роботи Центру за своїм графіком, але, на жаль, ці листи не припинилися. Вчора я знову зустрічався з представниками Центру і спитав їх, коли припиниться ця інформаційна війна, але не одержав конкретної відповіді. Мені здається, що Інна не контролює ситуацію, вона має одну політику, їхні активісти - іншу, і я вважаю таку ситуацію неконструктивною. Коментувати в такому разі листи Жижека немає сенсу, але я вважаю, що його ввели в оману, і він не знає, що роботу Центра відновлено.  

Однако руководство Центра визуальной культуры НаУКМА утверждает, что двери Центра все так же закрыты, более того - теперь закрывают не только его, но и весь корпус, из-за аварийного состояния.  

- Щодо заяв Центру про закриття всього Староакадемічного корпусу - це також обман, - сообщил мне Квит. - По-перше, в Староакадемічному корпусі ніколи не було приміщення Центру візуальної культури. Просто треба розуміти, як працюють наші науково-дослідницькі центри. Вони для своєї діяльності використовують ті приміщення, які вільні, і приміщення Староакадемічного корпусу також використовується не тільки Центром візуальної культури, а й тими, хто планує там свою роботу. А зараз мова йде про те, що на другому поверсі корпусу давня аварійна ситуація - там у залі ми проводимо презентації, наприклад, - і тепер ми вирішили заборонити будь-які масові заходи і використовувати його виключно як читальний зал бібліотеки.  

А на першому поверсі, там, де раніше були наші виставкові приміщення, розміщуватимуться рукописи і стародруки, які ми скоро будемо одержувати, і ми повинні відремонтувати приміщення для цього. Тому моя пропозиція до Центру: узгодити графік своїх заходів з іншим приміщенням Києво-Могилянської академії, Культурно-мистецьким центром, де є дві картинні галереї.  

Я поинтересовалась мнением Васыля Черепанова, одного из деятелей Центра. Он в полном недоумении:  

- Звісно, Центр не працює - ні в якому обсязі. По-перше, ми не отримали жодного офіційного підтвердження, що діяльність Центру відновлена, і підписати такий папір Квіт не хоче. Тобто після того, як Вчена нарада припинила діяльність Центру, ми позбавлені права функціонувати. А по-друге, в понеділок Квіт видав наказ, яким фактично забрав у нас приміщення, оголосив корпус аварійним. Тому ми не можемо проводити заходи там, де їх проводили з початку існування Центру.  

Вчора ми з ним зустрічалися, і він підтвердив, що ні в якому разі Центр не буде працювати у тім приміщенні, тому що туди вселяється бібліотечний архів. Тобто для бібліотеки корпус не аварійний, а для нас - аварійний. У нас на наступному тижні вже мають бути проведені заходи, але в Центрі зачинені двері, і ми позбавлені можливості працювати.  

В конце концов, остается надеяться, что мнение Жижека что-нибудь да значит в академической среде, к которой, по идее, должен относить себя и ректор Могилянки, и Центр все-таки откроют. Когда еще в академию поступят редкие рукописи и инкунабулы?! А Центр-то уже здесь, прямо сейчас. И ремонт для него делать не надо.  

Ваша Дуся    

Фото: openspace.ru

antonina.detector.media