Для мене Богдан Ступка як Актор був і назавжди залишиться в одному ряду зі, скажімо, Аль Пачино, Мелом Гібсоном, Майклом Дугласом, Джеком Ніколсоном та багатьма іншими уславленими іменами Голівуду, що здобули світову популярність та славу. У Ступки і таланту, і харизми було аж ніяк не менше.
 
Він завжди грав серцем, душею. Самовіддано і з натхненням, яскраво і пронизливо. І в той же час так, що не скажеш, що грає якусь роль. Мабуть це тому, що він її проживав. Кожну. Завжди був органічним і напрочуд переконливим в різних образах.

Подобався мені Богдан Сильвестрович і в різних передачах, коли давав інтерв'ю. Його слово було виразним, змістовним... мудрим. Мовив красиво й розумно. Слухати - не переслухати...

Тим більше не міг я сприймати те, як така людина могла  погодитися на роль, яка принижує українців як націю, викривляє й спотворює нашу історію. Як же можна було так легко ставати  на службу  "рускому міру"? Більше того, передав хибний ген нащадкам - сину та онукові. І в цьому плані Ступка-молодший вже перевершив батька.
 
В х/ф "Тарас Бульба" російського кінорежисера Володимира Бортка Актор у Ступці явно переміг Патріота і Громадянина. Переконаний, Ступка не міг це не відчувати, не розуміти хто, куди і навіщо його кличе. Та попри все був не в змозі утриматися від освячування собою відвертої антиукраїнської фальшивки в дусі кремлівського агітпропу.
 
Я схиляю голову перед Митцем і аплодую його Акторському Таланту... і в той же час глибоко сумую, що не завжди він був на славу й користь Україні. Білому птаху з чорною ознакою - земля пухом...