Відома тележурналістка вела «РесПубліку» на 5-ому в брючних костюмах. У першому ж ефірі «Справедливості» на «Інтері», посилюючи ефект прем'єри, вона вийшла до студії в сукні.

Що ще впало в око - наджорстка зарегламентованість ток-шоу. Все поділено на частини з суворим обмеженням у часі. Стільки-то на виступ «дуелянтів», стільки-то на запитання, стільки-то на коментарі.

Така організація процесу  в стилі «крок вправо чи вліво - спроба до втечі, стрибок на місці - провокація»» тиснула не лише на головних діючих осіб, але й на глядачів, які переживали, чи встигне той чи інший гість програми вкластися у відведений час.

З одного боку зрозуміло бажання авторів зробити ефір динамічним і рівним для його учасників. Але з іншого - траплялися моменти, коли люди не встигали як обґрунтувати запитання, так і дати бодай коротеньку відповідь на нього. Тож виходило, що час був регламентований заради самого часу.

У телепроекта - нікчемна заставка. Таке враження, що дизайнери зробили її наспіх, абияк, щоби була.

Я дивився Безулик до Шустера, а потім перемикнув на УТ. І не пошкодував, бо там тема здалася цікавішою за пропоновані завжди академічною як в брюках, так і спідниці Анною Безулик. Та й з секундоміром як з дамокловим мечем, постійно нагадуючи правила, ніхто над душею не стояв.