Рішення білоруського журналіста, який вів на 5-ому "Портрети" та "Час.Підсумки", піти на "Інтер" незважаючи на:

- добре і всім відомі обставини продажу каналу  Хорошковським олігарху Фірташу на пару з главою АП Льовочкіним;

- фактично вимушену еміграцію бувшого власника й екс-урядовця, якому на Банковій не простили опозиційних настроїв до Кабміна Азарова;

- раптове припинення телепроекту Анни Безулик "Справедливість" на самому його старті, відсторонення ведучої від ефіру та заміну її програми політичним ток-шоу з куди лояльнішим до влади, а тому зручінішим для неї Шустером;

-  відмова нового керівництва "Інтера" від співпраці з Громадською радою каналу (а це знані й шановні експерти) з поступовим відновленням в інформаційному мовленні практики нехтування журналістських стандартів...

... це якось не по-журналістськи, якщо ставитися до професії як суспільно-важливої й відповідальної місії, а не лише способу заробітку. За вказаних обставин зміна Дорофеєвим місця застосування своїх талантів виглядає добровільним переходом лінії фронту до табору ворогів України, вільної преси і свободи слова, над яким майорить біло-блакитний прапор войовничої українофобії, "руского міра" й кримінальної тиранії.

Складається враження, що Дорофеєв хоче вичавити для себе з України все, що йому не дали в Білорусі. А це і гроші, і затребуваність на телебаченні, і, що, можливо, найважливіше - увага до себе з належним вшануванням власної персони з боку влади заради отримання кар'єрних бонусів і облаштування спокійного життя в подальшому. А то з Лукашенком, бачите, не склалося. Таке собі перезавантаження, від якого так і тхне наймитством й продажністю.

Свого часу Дорофеєв обіцяв навчитися української. Не виконав він привселюдно даного слова протягом роботи на 5 каналі, де був єдиним російськомовним журналістом, а  на "Інтері" йому це й поготів не потрібно буде. "Там русский дух, там Русью пахнет".

До речі, перше інтерв'ю для "Інтера" Сергій Дорофеєв запише з патріархом РПЦ Кирилом (Гундяєвим).