Ви, мабуть, пам'ятаєте чудову рекламу, що пропагувала вступ України до Євросоюзу, із зображенням собаки, комічно схожого на президента Росії Володимира Путіна? Вона ще була розміщена на сіті-лайтах дорогою на Бориспіль. Кореспонденти «Вінницьких новин» зателефонували авторові цієї реклами, журналісту та власнику PRпорталу Володимиру Горковенку і поцікавилися, як виникла ця ідея:  

- Чи можна розкрити «кухню» створення такої реклами?  

- Все доволі просто. Я був присутній на нараді у своїх друзів, у піар-агенції Communication group, які обговорювали макет борду на тему євроінтеграції для одного із замовників. Після наради я запропонував ідею: а чому б не зобразити на борді собаку сфотографовану у Києві, яка дуже схожа на президента Росії і написати «Собака гавкає, караван іде». Запала тиша. Через якусь хвилину мій друг додав: «Наш дім - Європа».  

- Замовник відмовився від такої ідеї?    

- Замовник про неї не дізнався. Піарщики сказали, що це надто сміливо, і замовник не наважиться такі борди вивішувати. Я тоді сказав, що і не наполягаю і таку рекламу зроблю сам.  

- Чому Бориспіль?  

- Все просто, як білий день: Бориспіль - головні повітряні ворота країни. Саме звідси люди летять у Європу, і через ці ворота європейці прилітають відкривати Україну.  

- Багато пройшло часу до реалізації ідеї?  

- Ні! Менше тижня. Правда, перший варіант був забракований. Він був не дуже виразним. Та й PR-портал надто кидався у вічі. А це було не головне. Головне - донести суть: українці хочуть бути у Європі, бо це наш дім. Та й слоган трансформувався у «Європа - наш дім».  

- У скільки вам обійшлася реклама євроінтеграційної собаки?  

- Небагато. Але борд я не потягнув, дорого. А сіті-лайтів розмістив всього 10 штук. Сподіваюся, що в інших областях реклама таки з'явиться на білбордах. Принаймні, ми уже надали з десяток макетів тим, хто нас просив їх надіслати.

- Ви очікували на такий резонанс?  

- Так! Кому не показував макет реклами - усі сміялися. Хоча, є й випадки протилежної реакції. На мій мобільний телефон приходили есемески образливого характеру. Були навіть погрози.    

- Як погрожували?  

- Не конкретизували. Але радили обережніше ходити вулицею і пропонували чомусь озиратися, коли переходитиму дорогу... Один політик сказав, щоб я не дивувався, якщо мене не пустять до Росії.

- Зверталися до правоохоронних органів?  

- Ні! Якщо чесно, я не надав цьому значення. Мало що хтось пише на телефон. Я відписував так: «Дякую за схвальний відгук. Радий, що змогли підняти вам настрій». До речі, відповідав українською.  

- А з яких номерів надсилали погрози?  

- З українських.  

Ось такі справи, малята.  

Ваша Муся

Фото: facebook.com