Так завершилася для мене дискусія на Фейсбук-сторінці головреда журнала "Публичные люди" Наталії Влащенко з приводу кандидатури Марії Бурмаки на посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Приводом став блог Наталії Соколенко на УП "Нові члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Хто вони?". Влащенко не погодилася з висловленими в публікації сумнівами відносно Марії Бурмаки як підходящої кандидатури для колегіального регуляторного органу.

"Буде дуже прикро, якщо знову пройдуть не ті..., - пише Соколенко. - Під "не ті" я маю на увазі не лише доволі "мутних" персонажів. Є й хороші люди. Наприклад, серед канддатів до Нацради телебачення і радіомовлення є співачка і телеведуча Марічка Бурмака. З усіх концертів що я бачила, найкращий – справді, витвір мистецтва – концерт Марічки Бурмаки "Міа", щиро. Марічка – прекрасна артистка, але у Нацраді з телебачення і радіомовлення потрібні медіа-юристи. До того ж, Бурмака дуже наближена до народного депутата Миколи Княжицького, який є власником телеканалу Еспресо, а отже, у Марічки є конфлікт інтересів".

Натомість, Влащенко вважає Бурмаку абсолютно гідною призначення як у професійному, так і моральному плані:

"Маричка как раз тот человек, который с взяточничеством нсовместим. Так что там нужны не только юристы, не только знающие рынок, но и просто честные. Котоые не будут лоббировать каналы соих групп - неважно сколь демократических... " Наближення" до Княжицкого - вообще не ргумент. У них общий бизнес? Нет? Ах, они дружат? Это тоже не факт".

Я теж встряг. Кому цікаво, може прочитати дискусію там, де вона відбувалася. В ній багато всього. Я ж зараз про інше. Мене дещо спантеличили манери прихильників Марії Бурмаки: Влащенко, Добровольської й Костянтина Дорошенка.

Протягом обміну коментарями Влащенко питала, чи вмію я читати? Називала мене дурнем, ідіотом, людиною без мізків. Вказала на моє місце - "на сходах, где поют про "суровые годы".

А Людмила Добровольська, яка наголосила, що не перший рік є членом Телеакадемії і порадила мені контролювати лексику (хоча я нікого дурепами й ідіотками не називав, тим більше не матюкав), щойно Влащенко послала мене "нах" і супроводила: "судьи блять", відразу підтримала колегу: "Ага! Именно туда!". І це реакція телеакадеміка, яка радить іншим слідкувати за словами? А з "блять" Влащенко, що робити? Причому таки матюки гне і прямим текстом посилає та, яка незадовго до цього, в одному з поепередніх коментів написала про себе ж:" я человек открытый и толерантный".

Інший затятий прихильник Марії Бурмаки Костянтин Дорошенко в одному з коментарів дорікнув мені... "анальною фіксацією". Не встиг до того, як Влащенко мене забанила, розпитати його, що воно таке? Що за алегорія чи метафора і чому саме вона використана? Я, на відміну від деяких, не фіксуюся на анусі. Тим більше, коли говорю про далекі від цього знаменного і символічного для когось органу речі.

Та й з якого взагалі середовища застосована Дорошенком "анальна фіксація"? Де і хто так говорить? Чий це сленг? На радіо "Вєсті", де зараз працює Дорошенко? Чи на візуально-дослідницькій платформі КНУ ім. Тараса Шевченка, куратором якої він є? На "Вєстях" Дорошенко веде глибоко інтелектуальні й дуже пізнавальні бесіди зі своїм партнером по ефіру. То може і про "анальну фіксацію" розкажуть?

Або Павло Новіков з Матвієм Ганапольським. В них теж є доволі цікава рубрика, в якій вони розкривають походження відомих крилатих висловів, приміром, "жив курилка", "без изюминки", "последнее китайское предпупреждение" тощо. Нехай мені, Плипу з конопель, як схарактеризував мене Дорошенко, пояснять, що до чого.

"Извините, олексей, я сразу не поняла, что вы дурак", "Доберусь до компа, заблокирую навязчивого идиота", "На відміну від вас, я в медіагалузі не Пилип з конопель", "ваше место на сходах, где про "суровые годы поют",  "що за анальна фиксація?", "мазур, иди нах. Судьи, блять", "ага) именно туда)".

Я ж не претендую на звання медіа-експерта, про що і казав у коментарях. Позиціонував себе виключно блогером. Висловлював свої думки. Можливо, вони помилкові і щодо Бурмаки. Але щоби у відповідь на свої аргументи почути таке.... Ніби не з публічними людьми, майстрами журналістики, а з якимись ...(ВИЛУЧЕНО НА ПРОХАННЯ РЕДАКЦІЇ) поговорив, з чувічками і чуваками. Особливо прикро за телеакадемію, "блять".

Читай також:

"У журнала "Публичные люди" стався "Фокус" з обкладинкою"

"Ведучій "Ери-fm" Ярині Лазько не подобається "Голос Росії" в ефірі її радіостанції"