Известный журналист и ведущий «Свободы слова» Андрей Куликов пообщался с коллегой Андреем Рушковским из «Обозревателя». Предлагаю вам обратить внимание некоторые нюансы этой беседы двух достойных медийщиков о войне, Януковиче, Майдане и правде. 

Во-первых, диалог Андреев оказался двуязычным. Собственно, с этого и начали: быть ли двум языкам в Украине?

«Я сам докладаю зусиль, щоби українською мовою розмовляти більше і краще, але для мене цілком нормально, коли… Це право людини – зберігати свою мову, а зрештою робити вибір тієї чи іншої мови. Якщо якісь українці роблять вибір на користь російської, або якийсь росіянин робить вибір на користь української, це нормально. Питання в тому, щоб не було примусу. Я певен, якщо забрати психологічний бар’єр, українці розуміють білорусів і навпаки без проблем. Більш того, росіяни, якби не імперська спадщина, могли б розуміти і українців, і білорусів», - говорит Куликов, однако возражает против идеи присвоить русскому статус второго государственного, считая это слабостью.

Когда разговор зашел о войне, ваша Дуся на минутку ахнула. Оказывается, Куликов придерживается теории, что падение Януковича придумал сам Путин:

«Тому що плани анексії Криму і частини території іншої України, а можливо, і знищення української держави як такої, - в інтересах російського керівництва. Робити це за умов, коли при владі перебуває проросійський діяч і партія, яка постійно наголошує на тому, що наш стратегічний партнер – Росія, ну ніяк не з руки. Від кого тоді захищати російськомовне населення? Від Януковича? Від Партії регіонів? Ні. А от якщо Януковича вигнали, прийшла до влади так звана хунта, в якій беруть участь відверті націоналісти – а інших легко подати як націоналістів – ось вам вже і створюються умови для втручання. Тому з цього погляду уникнути війни, я гадаю, не можна було. Уникнути такого протистояння в суспільстві можна було».

И, кстати, о Януковиче, с которым у Куликова была возможность пообщаться лично не единожды, а раз 6-7, по словам телеведущего.

«Певний час мені здавалося, що він прогресує. Коли з ним інтерв’ю брали, я бачив як раз, два, три… ця людина починала тебе слухати, вона входила в полеміку, і вона починала цікавитися думкою того, хто ставить запитання. І вже це не було просто: та говори що завгодно – я тобі прочитаю заготовлену відповідь. До речі, не завжди його прес-служба вимагала запитань заздалегідь. Але найголовніше, що можна було поставити йому запитання, які зовсім не передбачалися, навіть теми такі не обговорювалися. Більш того, йому можна було не поставити ті запитання, які він хотів. От мені здавалося, що він прогресує. Але потім, десь з третього інтерв’ю я відчув: навпаки – от людина вирішила, що їй вже достатньо, вона навчилася розмовляти українською, знає певні терміни і так далі. Або змінилося коло найближчих радників, і йому сказали: достатньо. Я зовсім не можу сказати, наскільки самостійним був Янукович. Але на особистісному рівні у мене спершу було відчуття прогресу, потім – зупинки, а потім був період дуже великих внутрішніх вагань. Останнє, здається, інтерв’ю, в якому я брав участь, тривало півтори години чи трошки більше. Але після того було вимкнуто камери, і він дві години розповідав тим журналістам, які були, практично те саме, але іншими словами. У мене було відчуття, що він уже дійшов висновку:  Європі – ні, Росії – так, але внутрішній сумнів у нього залишався. І от він з нами проговорив майже дві години, а через тиждень, здається, було інтерв’ю, в якому не брали участі ті, з ким він розмовляв тоді – зовсім інші люди. Але в тому інтерв’ю вже в ствердній формі я упізнав ті сумніви, які він нам говорив не на камеру. Себто внутрішнє вагання і якась невирішеність у нього залишалися».

Несмотря на то, что лично я считаю высказанное тут отношение Куликова к Януковичу излишне осторожным и обтекаемым, порадовало меня то, что у ведущего в целом здоровое отношение к власти невзирая на лица. В общем, ближе к финалу беседы Куликов высказался и в адрес Порошенко:

«Незважаючи на всі помилки, яких припустилися нинішня влада і ми, громадяни цієї країни, першопричина подій на сході – це російське втручання. Я думаю, що Росія від своїх планів не відмовиться, існування української держави під загрозою. Я за єдність не в тому сенсі, щоб усім брати під козирьок і казати: Петро Порошенко нас врятує. І навіть я не кажу, що Порошенко – це найкращій зараз варіант для України. А найкращій варіант - це щоб ми находили єдність на цьому низькому рівні і знали, що крім нас самих цю країну не втримає ніхто».

Интересно, а кого именно из политиков Куликов считает сейчас лучшим вариантом? Да и существует ли такой политик в природе?

Ваша Дуся

Фото: Дмитрий Алексеенко, lb.ua