Звати його Олександр, а от з прізвищем можливі варіанти – чи то Реприцький, чи то Веприцький, якось так. Коли прізвище звучало в ефірі, то ніяк не міг розчути.

Слухач був примітний тим, що роками (!) додзвонювався на «Еру» лише з одним єдиним месиджем – замінити іноземними всіх українських політиків, депутатів, чиновників, суддів тощо. Якою б не була тема передачі, про що б і про кого б там не йшлося, Олександр з Харкова пропонував той самий рецепт. Один на всі випадки життя.

Природно, що це стало приводом для жартів над унікумом з боку як ведучих, так і інших слухачів. Зрештою, хтось запропонував зміняти на іноземця самого Реприцького(?). Бувало, коли той вкотре проривався до ефіру, ведучі, впізнаючи голос, відразу дякували і запрошували до бесіди наступного додзвонювача, зазначаючи, що озвучувана Олександром з Харкова ініціатива в силу її безкінечної повторюваності, вже давно і добре відома аудиторії радіостанції.

До нього ставилися як до навіженого. Він став таким собі радіомемом. Ніхто й припустити не міг, що настільки абсурдно-маразматична ідея може колись отримати прихильників в особі найперших посадовців держави. Тепер виявляється, що Олександр з Харкова був невизнаним широким загалом пророком, справжнім світочем думки.

А ще харків'янин пропонував розпустити партії, скасувавши їх як політичний інститут... Залишається сподіватися, що хоч до цього в нас не дійде.