Зачитаний ведучим програми «Година «ЧЕ» лист, який надійшов від телеглядача з Донбасу, змусив непокоїтися долею «Еспресо». Чи не постраждає? За путіна – влетіло, а тут як?

«Єгор Чечеринда: панове, я би хотів одного листа зачитати. Рідко пишуть, переважно – на Фейсбук, електронною поштою, але зберігся такий епістолярний жанр. Нас дивляться у всій Україні, на всіх територіях і, зокрема на звільнених – лист прийшов з Краматорська. Дякуємо, що дивитеся наш канал. Микола Іванович Дружинін, не знаю чи слід називати його ім’я, але він його назвав. Читаю, дослівно. Дуже гнівний лист на адресу української влади, зокрема щодо мобілізації. Українською мовою, але так, трошечки суржиком. Зачитаю в оригіналі:

«Ми, мужики донецької області, категорично заявляємо – не єдиний з нас не піде на війну з Росією, поки з нами в ряду не стоятиме син Порошенка, всі сини наших правлячих душогубів» - так він владу називає.

«Бо вони своїх синів посадили в теплі крісла Верховної Ради або повивозили за кордон. А нас, простих трудящих людей, гонять на одстріл, як зайців або вовків, гонять голих і босих з голими руками проти російських «Градів», «Смерчів», «Ураганів», «Буратін». Так вот, господа-душогуби, на нас не надійтеся, зброю в руки не візьмемо, а як візьмемо, то тільки з однією метою – підемо зі зброєю в руках на Київ, на вашу зрадницьку владу. Патріотичному народу  України – слава і честь, а продажним властям – позор і смерть!».

Якби таке прозвучало в прямому ефірі теле чи радіоканалу під час інтерактиву, то тоді можна було б виправдовуватися фактором несподіванки, мовляв, ми не знали, хто що скаже. Цей же лист надійшов до редакції і ведучий мав можливість ознайомитися з ним, проаналізувавши зміст, а потім прийняти рішення щодо цитування тексту – в яких обсягах і місцях.

Чечеринда, звісно, не закликав саботувати мобілізацію та розвертати зброю проти влади, але озвучені ним цитати можуть викликати запитання з приводу відповідності ефіру законодавчим нормам про заборону поширення закликів до громадських безладів, насильницького повалення влади, а також - під'южування до ухилення від виконання громадянських обов'язків із захисту Батьківщини.

Задум і мотивація ведучого цілком зрозумілі. Журналіст передавав критичні настрої щодо влади та її політики відносно проведення АТО певних представників суспільства. Та чи не входить оприлюднена інформація у конфлікт із буквою Закону, якщо підходити з формальної точки зору? 

Тим більше, як ми переконалися, національному регулятору значно легше карати «Еспресо», а не «Інтер». Принаймні, каналу Революції Гідності Нацрада виносить попередження за власною ініціативою, без найменших сторонніх спонукань.

Але далеко не факт, щоби вона відреагувала на «Інтер», якби не потужна хвиля громадського гніву з приводу показаного новорічної ночі рашистського вогника. Правда, люди вимагали позбавити канал ліцензії, а Нацрада обмежилася лише попередженням.