"Слова... Слова, немов вуаль.
Там, де тонка діагональ, звучить кришталь.
А ніч летить туди у даль,
Не залишаючи для нас ходів, на жаль..."

/Океан Ельзи, "Стріляй!"/

Я вже писав про очевидну концептуальну невідповідність назви "Без слів" суті передачі. Бо слів там аж ніяк не менше, ніж в інших подібного жанру. А може, враховуючи темпоритм Юлії Мендель, і набагато більше. Не знаю як в кого, а, приміром, в мене це викликає когнітивний дисонанс.

Тому, коли вчергове почув від ведучого "Вечірнього Телеекспресу" Василя Зими анонс - "А зараз дивіться рубрику "Без слів". Там говоритимуть про...", вирішив продовжити тему спробою дискусії з автором передачі у Фейсбуці. А на початку вдався до наочної ілюстрації того, що таке "без слів" на прикладі листа, який відправив на електронну пошту програми.

Само собою зрозуміло, що для мене бесіда закінчилася баном. Що ж, теж один з варіантів "без слів".

"Слова... Слова - алмаз вини,
Мов зачаїлися в думках на мить вони.
І от дуель, i от фінал
Там, де навколо Колiзей, звучить метал!"

/Океан Ельзи, "Стріляй!"/