Мое небольшое интервью с Антином Мухарским вызвало в среде моих коллег волну возмущения и некоторой обиды. Так, Ирина Славинская, журналист «Громадьского радіо» и куратор украинской программы Книжного арсенала, обратилась к пресс-секретарю министра Кириленко и издателю Мухарского с просьбой запретить последнему давать комментарии:

«Товаріщ Мухарський, новопризначений позаштатний радник Кириленка, в інтерв'ю каже таке: "Весь інститут преси, зокрема гламурної і бульварної, створений жінками. Всюди, в усіх редакціях, позасідали жінки, які пиз*ячать чоловіків, шо глухонємиє, х*ячать їх ногами і забивають, як мамонта". Звертаюся до прес-секретаря Milan Lelich: забороніть йому давати коментарі. Красовицкий Александр, як видавництво "Фоліо" може гарантувати, що ця мова ненависті не звучатиме в українській літературній програмі Книжкового Арсеналу, де заплановано дві ваші презентації Мухарського?» - написала Ирина в фейсбуке.

Надо сказать, что меня тоже слегка задели слова Мухарского, поскольку показались сексистскими, но мнения моих коллег по поводу высказывания советника министра культуры разделились:

Алекс Бондаренко, редактор UT, поддержал Ирину: «Лицо украинской культуры. Помню,, Яроша чмырили за гомофобию (и довольно обосновано). Но его выпад про "я просто за традиционную семью", по сравнению з "жінками, які пиз*ячать чоловіків, шо глухонємиє, " - просто чудеса либеральности. Так победим, конечно»

Оксана Романюк, ИМИ, ответила по сути, оставив форму на совести советника: «Співвідношення майже 5050 насправді, ми можемо експертно проконсультувати)) Стосовно того, що жінки п-чать чоловіків, то насправді, чоловіки є героями і експертами у 80% матеріалів у ЗМІ в Україні. В тому числі у бульварних газетах типу Комсомольской правди в Україні. Аб чьом він говорив взагалі?»

В розговор включился писатель и журналист Андрей Кокотюха, потребовавший равноправия и справедливости:

«А як стосовно розхожої версії, що "всі чоловіки сволочі", яку поширюють безкарно? Як стосовно ненависті до чоловіків, зокрема - українських чоловіків, яку поширює в відомому дебютному своєму творі пані Оксана Забужко? Їй, значить, усе можна? Я не захищаю Антіна. Я пропоную рівновагу: санкції проти Антіна водночас, синхронно із санкціями проти пані Оксани. Сексизму - ні. Але і негативні оцінки чоловіків лише через статеву приналежність теж мають зникнути з публічної площини.»

Его поддержала и писательница Евгения Чуприна – правда, не в стремлении запретить сексизм для всех, а в смысле – разрешить всем:

«Він написав роман, де якраз все подає саме в такому ракурсі, аналізує ситуацію у контексті своєї культурної ідентичності. Для мене ж право на яскравий жест і емоційне висловлювання митця набагато важливіше, ніж право заборонити чоловікам говорити неприємні речі про жінок» - прокомментировала Чуприна.

Наконец, в дискуссии появился и издатель – и он, конечно, за толерантность: «Один из моих принципов, как издателя - толерантность по отношению к эмоциональным авторам и столь же эмоциональных их критиков. Вы можете спросить у сотен посетителей, хотят ли они присутствовать на встрече с автором, а не советником Министра» - написал Красовицкий.

Странно, конечно, что Красовицкий в собственной толерантности не замечает некоторого изъяна – но ведь нельзя же требовать, чтобы издатель являл чудеса толерантности ко всем ущемляемым в правах. Хорошо хоть критиков не обижает.

В дискуссии также поучаствовал пресс-секретарь Минкульта Милан Лелич, кратко сообщил: «Оскільки Мухарський - позаштатний радник, то я не впевнений, що ми можемо йому щось заборонити)».

Ну что ж – вот все и разъяснилось! Дискуссия продолжалась бурно – обсудили и Забужко, и конец феминизма, и женщин с железными яйцами – в общем, много чего интересного. Только меня интересует одна вещь. Когда СМИ будут писать: «Советник министра культуры рассказал, как женщины пиз*ячат и х*ячат мужчин в прессе» - будет ли каждый раз пресс-секретарь Минкульта для широкой публики пояснять, что Мухарский не в штате Министерства и, поскольку денег ему не платят, то он совершенно бесплатно может быть агрессивным и не толерантным?

Дискуссия тем не менее не утихла: огня добавил Игорь Померанцев, "Радио Свобода", в комментарии отметив: "Его публичное мнение про женщин - вне рамок, просто феноменально. В правительственном учреждении служит социальный дегенерат-сексист. Кто-нибудь может подать в суд? Почему бы не создать прецедент? Междунардная пресса будет счстлива. В ней же одни женщины, не так ли?"

Возможно, этот аргумент подействовал бы на непримиримых сторонников Мухарского, но Игорь, к сожалению, еще и обобщил: "Украина - государство и, увы,культура вопиющего сексизма. Без социальной диагностики и сопротивления он не будет преодолён. Большинство мужчин в Украине - стихийные монстры, слабаки, которые отыгрываются на женщинах," - чем, как вы понимаете, не  обрадовал дискутирующих, а только раззадорил Чуприну, напомнившую Померанцеву его "российскость". Хотя можно было просто обсудить недавний #телочкогейт.

В рациональное русло обсуждание вернула куратор Книжного Арсенала Ольга Жук: "Як людина, яка колись працювала у проекті ЄС з прав жінок і дітей, вважаю, що такі висловлювання є неприйнятними для політика чи публічної особи, оскільки транслюють і закріплюють у соціумі сексистський погляд. Це сфера публічної відповідальності. У Європі це вже був би медійний скандал. Це на його совісті і жінки, які справді багато роблять для культури і книжкової галузі про нього свої висновки зробили. Крім того, є досить соціологічних досліджень, статистичних даних про те, що жінки обмежені у можливостях займати керівні посади, і не лише у медійній сфері. Давайте задамо ці всі питання пану Мухарському на Книжковому Арсеналі. Гарна нагода. "

На том и разошлись - но, уверена, у этой дискуссии еще будет продолжение. 

Ваша Муся

Фото: Максим Лисовой