У тексті допису пан Андрій явно тішиться, що отримав цю книжку, і радіє новій зустрічі з персонажем Ерастом Фандоріним.

Ясна річ, таке повідомлення не могло не викликати негативної реакції. Адже після повномасштабного вторгнення в Україні відбулися десятки обговорень російської культури та її імперськості. І одним з найпопулярніших письменників для цього аналізу став Борис Акунін та персонаж його детективів Ераст Фандорін, який був відданий Російській імперії та служив їй вірою і правдою.

Неймовірна кількість українців раптом помітили у творчості та особистості Бориса Акуніна яскраві ознаки великороса та манкурта одночасно, адже письменник не має російського походження, його тато — грузин, а мама — єврейка. Також він написав грандіозну працю під назвою «Історія російської держави». Ось, наприклад, уривок.

Коротше кажучи, Акунін у 2022 році став для багатьох українців великим розчаруванням. Точніше навіть певним розчаруванням у собі, бо не помічали його позиції раніше. Доволі популярним став коментар письменника та перекладача Андрія Бондаря під одним із дописів російського колеги, який ніяк не розумів, чому йому закидають імперське мислення. 

Що ж, краще пізно, ніж ніколи. Але виявляється, що фанати Акуніна в Україні ще не перевелися. Тому не дивно, що в коментарях Андрій Осіпов явно підтримки не побачив. Допис він спочатку виправив, а потім і взагалі зніс. Проте написав новий. З якого явно випливає, що від одного з улюблених письменників він відмовлятися не збирається. Акунін, мовляв, не росіянин, бореться з путінським режимом і живе в Англії. А книга вийшла не в Росії, а в Казахстані. 

Але в коментарях — знову лише опоненти. 

Цей випадок дістав, що називається, широкий розголос у вузькому колі людей, пов’язаних зі сферою культури. Багато з них дивувалися, чому представник їхньої галузі, кінопродюсер та письменник, керманич легендарної кіностудії, рекламує російську літературу під час повномасштабного нападу Росії. 

Проте людям, які час від часу зазирають на ютуб-канал Одеської кіностудії, навряд чи все це здається дивиною. Замість контенту про кіно, там ви знайдете сотні роликів про так звану російську опозицію. Це безліч ефірів з різних медіа — від The Insider до «Настоящего времени». Бачимо багато окремих персоналій, як Юлія Латиніна, Марк Фейгін, Віктор Шендерович, Володимир Осєчкін. З українського — дуже багато Михайла Подоляка і телеканалу Freedom. Раніше був і Олексій Арестович, та, вочевидь, щось трапилося. 

Кіно на цьому каналі, звісно, теж є. Але його неспівмірно менше, ніж «хороших росіян». Тому що ж тут дивуватися, що керманич студії не просто читає Бориса Акуніна, але й не соромиться публічно про це сказати. 

Фото: Odesa International Film Festival