Журналіст і режисер стрічки «20 днів у Маріуполі» написав про це у фейсбуку:
«Більше двох років тому у видавництві “Саміт-книга” в друк вийшов мій роман “Часи сновидінь”. До цього дня видавництво жодного разу не заплатило мені авторський гонорар. Більш того, вони приховують продажі книги (згідно з авторським договором видавництво має мені звітувати про продажі кожні три місяці).
При цьому власник та директор видавництва постійно використовує моє імʼя для промотування. На всі мої запити вже рік відповідає “завтра”, користуючись тим, що я зайнятий роботою на фронті».
У зв’язку з цим Чернов заявив, що забороняє використовувати видавництву своє ім’я та книгу для реклами, бо «не хоче мати з ними нічого спільного». Понад те — він просить тих, хто зіткнувся з такою ж проблемою, писати йому, бо є підозри, що такі випадки трапляються часто.
Під дописом одразу почали з’являтися коментарі, які наштовхують на думку, що підозри таки мають підстави. Письменник Олександр Михед дав усім зрозуміти, що вважає видавців із «Саміт-Книги» недоброчесними, і такі вони не одні на нашому книжковому ринку.
Чернов згодом розмістив відповідь від видавництва, яка прилетіла йому одразу після публікації допису. Що не кажіть, а виносити проблеми в публічне поле — часто чи не єдине правильне та ефективне рішення. Щоправда, «Саміту-Книзі», схоже, доведеться напружитися значно більше для порятунку своєї репутації.
Ми також звернулися по коментар до співзасновника та директора видавництва Ігоря Степуріна. Поки повідомлення він не прочитав, але щойно відповість — розмістимо і його позицію.
А взагалі, якщо говорити про тему грошей у нашому видавничому бізнесі, то автори часто скаржаться на схожі проблеми, порушення своїх прав та незахищеність. А також — на невеликі гонорари і те, що заробити собі на життя літературою практично неможливо. Окрема тема — виплати перекладачам та літредакторам. Вони роками вказують на те, що їм ставлять дуже обмежені дедлайни, працювати доводиться дуже швидко і тому результат виходить не завжди якісним.
І грошей хотілося б трохи більше. Але це вже окрема тема для розмови.