І, ясна річ, колеги активно висловлювалися (з обуренням чи іронічно) з приводу запрошення на подію представника телеграм-каналу «Труха». Євген Спірін як майстер складання діалогів вигадав ось таку перекличку:

Шкода, що Ваньок не прийшов, може, всі колективно змусили б його перейти на українську. Шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова вирішила доповнити Спіріна:

«Але є нюанс:). Якщо не лише Труха, адмін якого Максим Лавриненко публічний, а й ТГ-канали Вертикаль, Джокер, "Украина сейчас" були присутні на пресконференції президента Володимира Зеленського, це означає, що принаймні для Офісу президента вони НЕ АНОНІМНІ. На відміну від офіційного регулятора — Нацради:).

Цікавий поворот?»

Цікавий — не те слово. Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк пояснила для тих, хто ще не в курсі, чому медійники в принципі обурюються запрошенню анонімних телеграм-каналів на такі події: 

«Те що ОП легітимізує Труху і інші анонімні телеги і прирівнює їх до професійних медіа, є просто ударом по всіх кампаніях з медіаграмотності, які ведуться в цій країні. Ми не зможемо пояснити громадянам, що не так з анонімними бачками, які ставлять приховану рекламу, фейки, і невідомо кому належать, якщо їх легітимізує сам Офіс Президента».

 

 

У заступниці шефредакторки «Детектора медіа» та голови наглядової ради Суспільного Світлани Остапи з'явилися питання як до колег, так і до президента.

Комунікаційниця Оксана Мороз теж від дійства не в захваті: «Вибачте, але ця пресуха — це черговий комунікаційний провал».

Ведуча «Еспресо» Леся Вакулюк вигадала для цієї пресухи гасло. Як вам?

Або такий варіант, теж непоганий. 

Її колега по каналу Сергій Руденко теж сміється крізь сльози:

Ще один момент, який обговорюють медійники (і не тільки), — згадки президента про «Мар'яну і Валєру». Хтось, знову ж таки, жартує, а когось така відповідь Зеленського щонайменше засмутила.

А взагалі я бачу купу нарікань на запитання журналістів — задовго, нечітко, беззубо. Марина Данилюк-Ярмолаєва написала так: «Розмова Зеленського явно готувалась заради меседжів на західну аудиторію. Тому максимум уваги було саме до іноземних ЗМІ, наші були тими дівчатами із беквокалу, які підтанцьовують в спідницях і періодично наспівують в мікрофон: "ууу, ааа!"».

Шефредакторка «Бабеля» Катерина Коберник в принципі скептично висловилася щодо формату пресконференцій.

«Насправді в такому форматі спілкування немає ніякого сенсу. Будь-яке питання можна повернути так, щоб дискредитувати того, хто питає, або просто не відповісти. Це неважко. І яколи у тебе довга бесіда, такі прийоми ти присікаєш, просто задаєш по три рази одне й те саме, відмовляєшся продовжувати, доки немає відповіді, додавлюєш якимись фактами. На пресконференції це все неможливо. Це, як правило, майданчик для лояльних прогнутись і для марнославних, задати питання не заради питання, а щоб вийо.. тись. Дивитись на це неприємно. І жодного результату у тих, хто навіть добре продумав хороші питання».

Фото: Максим Поліщук