antonina.detector.media
Марина Крижня
17.01.2024 15:50
«Я здивований такою шаленою популярністю серед українців гурту “Тату”». Дмитро Шуров про «плагіатний скандал» на Нацвідборі на «Євробачення»
«Я здивований такою шаленою популярністю серед українців гурту “Тату”». Дмитро Шуров про «плагіатний скандал» на Нацвідборі на «Євробачення»
11 січня учасники Нацвідбору на «Євробачення-2024» презентували конкурсні пісні. Після цього в соцмережах почали обговорювати, що пісня гурту «Nahaba» схожа на пісню російського гурту «Тату». Музпродюсер Дмитро Шуров прокоментував закиди.

Після того, як відео гурту «Nahaba» з піснею «Glasss» з'явилося на ютубі, люди в коментарях почали писати, що вона нагадує пісню «Нас не догонят» чи «Не верь, не бойся, не проси» російського гурту «Тату». Самим коментаторам важко визначитися.

Були також і коментарі, що це нагадує більше канадський електронний гурт «Crystal Castles». Музичний продюсер Нацвідбору на «Євробачення-2024» Дмитро Шуров прокоментував телеграм-каналу «Культурна Прачечна» схожість із «Тату».

«“Євробачення” — конкурс популярної пісні, а в кожному сучасному хіті є знайомі речі, які ми вже раніше чули — у атмосфері пісні, мелодіях, бітах, прийомах продакшну — все це є невід’ємною частиною хіта, і в тому числі від цього трек одразу резонує з масовою аудиторією. Це можна сказати майже про кожну конкурсну пісню. До того ж, трьохнотна мелодія буде завжди схожа на іншу трьохнотну, і це не обов’язково робить її плагіатом. Для мене Nahaba — продовжувачі лінії Crystal Castles та Prodigy, але вони роблять це по-своєму, зі своєю власною енергетикою і баченням, які слухач або любить, або ні», — сказав Дмитро Шуров.

І додав: «А взагалі я здивований такою шаленою популярністю серед українців дуету “Тату”, пік яких був у 2001 році, і тим, що тільки ця асоціація виникає, коли вони чують жіночий вокал, пропущений через автотюн та дісторшн».

Здивування Дмитра Шурова трошки дивне, адже раніше російські пісні були на найвищих сходинках музичних рейтингів України. Наприклад, у 2020 році музичний сервіс Spotify виклав статистику, згідно з якою найпопулярнішими в Україні стали пісні російських виконавців. У топах тоді були репери і навіть гурт «Король и Шут».

«Культурна Прачечна» іронічно пише: «Шуров теж у 2000-х був піаністом Земфіри, а не Авріл Лавін». І тут складно щось додати. Тим паче у 2000-х роках співпраця з росіянами та прослуховування російської музики вважалися нормальною практикою. Тому ці асоціації легко пояснити. 

Самі ж музиканти гурту «Nahaba» так коментували у своїх сториз в інстаграмі схожість їхньої пісні з піснею «Тату»: «Насправді дуже шкода, що досі так багато українців тримають в голові російський контент. Дуже сумно, що один російський гурт в такому стилі може перекрити просто сотні різних проєктів в цьому жанрі у всьому світі».

Довгий час російська культура була для нас більш видимою, ніж світова (хоча її українці теж споживали, просто не в такій кількості, як зараз). І досі перші асоціації, які в нас виникають, можуть бути пов'язані з чимось російським. І в цьому немає нічого дивного, хоч приємного теж мало.

А щодо гучного слова «плагіат», яке використовують при обговоренні пісні «Glasss», то тут повинні працювати незалежні експерти, які проаналізують музичний твір. Плагіатом вважається повне привласнення чужого твору, збіг семи нот поспіль чи двох тактів, а в текстах — 5 і більше слів.

«Nahaba» могли просто надихнутися схожою музикою та видати свою пісню. Побачимо, що скажуть музичні критики.

Фото: «Суспільне Євробачення», інстаграм «Nahaba», скриншоти з ютубу

antonina.detector.media