Нещасні українські кінематографісти не втомлюються офігівати всі ці два роки. Адже, здається, робити фільми про повномасштабну війну і загалом російську агресію кинулися всі, кому не ліньки.
Люди, які роками робили телесеріали російською мовою, з росіянами в головних ролях, а тема війни їх узагалі не обходила. Режисери музичних відео (чекайте огляд на стрічку «Довга доба» Алана Бадоєва). Блогери. Ну а тепер ще й Ганна Маляр.
Юристка та колишня заступниця міністра оборони заявила таке:
«Мою ідею та концепцію фільму про російсько-українську війну затвердили.
Починаю працювати з телевиробниками двох найбільших європейських країн.
Більше поки не можу сказати.
Але європейський глядач невдовзі побачить нашу війну під іншим кутом.
Моя мета — мотивувати європейців підтримати надання нам допомоги їхніми урядами».
Що ж, талановита людина талановита в усьому. Лиш напишу, що амбіції підкорити іноземних глядачів нині мають дуже багато виробників. Вдалося поки небагатьом. І це зрозуміло, бо таке завдання доволі складне. Найяскравіший приклад — «20 днів у Маріуполі». Стрічка отримала номінації на «Оскар» та премію BAFTA, а днями режисера Мстислава Чернова ще й відзначила Гільдія режисерів США.
Один із секретів такого успіху в тому, що цей фільм позбавлений і натяку на пропаганду. Чернов це постійно підкреслює і каже, що хороше кіно й не повинно бути відповіддю на російські наративи та знаряддям боротьби з ними. Це має бути максимально правдива історія без маніпуляційРежисерами стали Аркадій Непиталюк та Євген Тунік (він виступив ще й автором ідеї). Першого ми знаємо, наприклад, за «Припутнями» чи «Уроками толерантності». Другого — як шоуранера, не побоюся цього слова, революційного серіалу «Перші ластівки». Свого часу він став справжньою подією, бо якісно відрізнявся від стандартних вітчизняних телемувіків.
І я вже не кажу про численні роботи, які брали та братимуть участь у престижних кінофестивалях і отримують там нагороди.
Тепер чекаємо на творіння Ганни Маляр. Хоч багато кінематографістів цю новину, схоже, сприйняли доволі іронічно, але сподіваємося, що вони помиляються. І на нас чекає шедевр.
Фото: фейсбук Ганни Маляр