Анна Олицька формулює запитання так, ніби намагається одразу догодити гості. Запитуючи про семінар, де Арестович називав жінок «істотами» та говорив про бажання «задушити» їх (його вирізки оприлюднили журналістки Яна Брензей та Емма Антонюк), вона про це не згадує. А сам скандал перетворюється на «оцей такий момент». Просто таки від творців «случилось то, что случилось».
Олицька запитує: «Хочу з тобою обговорити оцей такий момент, коли було витягнуто з контексту слова Олексія про душити і трахати, пробач. Як ти на це відреагувала?»
Анастасія відповідає, що запитала в чоловіка про контекст, у якому було це сказано, і коли повністю побачила уривок, то запропонувала викласти весь семінар у відкритий доступ.
Я навіть не знаю, як можна інакше зрозуміти фразу з семінару, яку сказав Арестович: «У момент, коли жінка на вас кричить, дряпає, намагається випити всі соки, зробити вас винним і каже: "Скажи хоч що-небудь, сволото!". Що ви повинні робити? Варіантів кілька: відійти подалі, кинути гаманець, сказати "Іди, купи собі все, що хочеш". Варіант два — обійняти її мовчки. І варіант три — обійняти й тр*хати».
Олицька питає, що писали Анастасії подружки, колишні дружини Арестовича. Вона розповідає: «До речі, щодо нашого кола знайомих, ніхто нічого не написав, ніхто нічого не сказав, і де б я не заходила, я ніде не побачила якогось, знаєш… Ніхто не придивлявся до моїх слідів на шиї. Але дуже багато мені писали: “Настя, там, якщо у вас там щось цей… то підморгніть, ми вас будемо рятувати”. Ну це дуже смішно насправді було, вся ця ситуація. А потім, коли цей семінар потрапив у відкритий доступ, то було дуже багато гарних відгуків».
Смішніше за пошук слідів на шиї тільки вислови Арестовича про жінок-істот і насильство.
Потім ведуча взагалі запитала про секс. Мабуть, якийсь нездоровий. Або вона сплутала його зі схожим словом «сексизм». Олицька каже: «А взагалі для тебе прийнятно отак-от відкрито говорити на тему сексу?».
«Ну я б не говорила. Ну особисто я, але ж я не проводжу семінари», — відповідає Анастасія. Олицька уточнює: якщо публічна людина про це говорить — наскільки для самої Анастасії це прийнятно? «Ну нормально. Я ж кажу, що хай каже. Хай кожен робить те, що хоче, і каже, що хоче, якщо це не порушує якісь кордони інших людей. Це навчальний матеріал, і взагалі він не повинен був потрапити в публічний доступ, тому що там є певні правила. І люди, котрі виклали його, насправді порушили законодавство, порушили ці правила», — зазначає гостя.
Олицька питає, чи когось оштрафували, чи подали до суду. Дружина Арестовича наголошує: «Наскільки я знаю, так, ця справа зараз розглядається проти тих людей, котрі виклали оці уривки і хотіли зробити з цього скандал». Ну все, Еммо та Яно, начувайтеся. Хоча, може, дружина Арестовича переплутала, хто на кого подав до суду? Адже депутатка Інна Совсун написала заяву на Арестовича через сексистські висловлювання, а щодо самого Олексія інформації не було.
Ну про сексизм ми зрозуміли, далі можна й не обговорювати. А що там із новиною про те, що відтепер Олексій живе в Нью-Йорку? Олицька запитує: «Чого ви тут? Чому приїхали до Америки? Чи надовго? І які плани?». Але вона не ставить запитання, як узагалі вони виїхали (ГУР навіть довелося спростовувати інформацію, що Арестович двічі виїжджав з України нібито завдяки листу відомства), тільки додає, що українці сприйняли цю поїздку як відпочинок. Нагадаємо, що під час воєнного стану тільки певні категорії чоловіків мають право виїжджати за кордон.
Анастасія каже, що в Арестовича «тут справи» (сподіваюсь, українцям від того не буде погано, бо знаємо, що Олексій любить захищати російську мову) і вони вже повертаються додому, та додає, що там вони перебували майже два місяці (інтерв'ю вийшло 14 лютого 2024 року):
«Для мене будь-яка подорож — це зовсім не про відпочинок. Я не люблю подорожувати ось таким чином. Я люблю, коли я сама собі спланувала подорож, захотіла і поїхала. А коли це більше тому, що це необхідно, то це зовсім не відпочинок для мене. Усі ці переїзди для мене — це дуже великий стрес».
Анастасія Арестович заявила ще про те, що Олексій — не нарцис: «Коли ще вивчала психологію, то у нарцисів є певні ознаки класичних нарцисів, і там жодна не підходить під Олексія. Тобто я розумію, що він така людина, скоріш більше епатажна. І дійсно, він проявляється нарочито якось, але це не клінічний нарцис». Фух, ну хоча б його дружина не вважає його нарцисом.
Також Анастасія каже, що в Арестовича дуже специфічне почуття гумору «і армійське, трішки пошле», «отруйні шуточки», які постійно генерує. Але в них є домовленість щодо того, коли їх говорити.
Зачепили й тему, чи не дратує Анастасію, що Олексій подає себе як людину з домінантною позицією і пише про це («Це моя дружина, і я кайфую від того, що я отакий домінант у нашій парі»). Спершу його дружина здивовано питає: «А він таке писав?», а потім додає: «А я сама дуже люблю цей гумор насправді. Це дуже весело».
Анастасія також зізнається, шо у США, зокрема у Нью-Йорку, їй не подобається, бо активний трафік, скрізь пахне марихуаною та навколо дивні люди, які погано пахнуть. Тому будуть вони з Олексієм повертатися в Україну. Анна запитує про можливе політичне майбутнє Арестовича, зокрема і президентське, і як його дружина бачить себе в ньому. І водночас цікавиться, чи не бояться вони приїздити в Україну. Ну бо ж кримінальні провадження, мобілізація і всяке таке. Ні, не бояться. Бо від долі не втечеш. Ну що ж.
Ми вже неодноразово бачили інтерв'ю жінок, які явно мали на меті врятувати імідж своїх відомих чоловіків, і зазвичай виходив трішки кринж. Наприклад, Настя Каменських заступалася в Маші Єфросиніної за Потапа, який написав скандальну пісню «Волонтер». А ексдружина депутата Миколи Тищенка Анна Барановська відбілювала його в Раміни Есхакзай: «Він отримує всі ці дозволи і приїжджає туди, куди не те що ні один депутат не їздив, а й не всі журналісти. Для нього це важливо. Я знаю, що він не боїться війни і бути в якихось небезпечних місцях». Нагадаємо, що на початку 2023 року Микола Тищенко їздив у відрядження в Таїланд, яке ніхто не зрозумів.
Ну що ж, бог до пари зводить, як то кажуть.
Фото: скриншоти з відео ютуб-каналу «Олицька»