Про це шефкухар розповів у своєму інстаграмі й навіть прикріпив скриншоти відповіді від японських колег.
«Живеш собі, працюєш, ведеш перемовини про відкриття українського закладу в Японії. І тут на тобі: японці не хочуть відкривати монозаклад з борщем, бо у них, увага: “поширена думка, що борщ — це російська страва”. Зрозуміло, що люди оминатимуть це місце десятою дорогою, бо притомні японці, на щастя, історично є русофобами. І от, ми наче на одному боці барикад, а виходить якась дурня. І це чудовий приклад глибини руської пропаганди.
Ні, ця ситуація не зменшує масштаб наших старань. Вона лише означає, що треба працювати ще завзятіше над популяризацією української думки та української кухні в світі. Завзятіше контрпропагувати. І як же добре, що завзяття українцям не бракує», — написав Євген Клопотенко.
А на скриншоті такий текст: «В Японії дуже поширена думка, що борщ — це російська страва. Тому погане ставлення до Росії не формує в японців хорошого враження про борщ».
Навіть важко уявити, що відчуває Євген Клопотенко, адже він був тією рушійною силою, завдяки якій борщ внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Нагадаю, як усе було. У березні 2021 року Міністерство закордонних справ України подало номінаційне досьє «Культура приготування українського борщу» в ЮНЕСКО. Тоді її ініціатором виступив Інститут культури України, який заснував Євген Клопотенко. Він здійснив експедицію по Україні та зібрав більше 700 сторінок доказів належності борщу Україні.
Цікаво, як у Японії бачать боротьбу з поширеною думкою про те, що борщ — російська страва, якщо навіть не хочуть там відкрити український заклад з українським борщем? Питання риторичне.
Фото: Влад Нагорний, скриншот з інстаграму Євгена Клопотенка