Ми з вами ніколи не дізналися б про цей карколомний сюжет, якби не користувачка фейсбуку Ірина Гладченко, яка його поширила. Іро, якщо ви нас читаєте, — доземний уклін. Вже давно так не сміялися. 

Отже, шедевр вийшов на бурятському телеканалі АТВ. В описі на ютубі пишуть:

«Викрали машину та обчистили будинок. В Улан-Уде обікрали учасника спеціальної військової операції. Олександр звернувся до нашої редакції напередодні. Нещодавно він приїхав із зони бойових дій у відпустку, але замість заслуженого відпочинку намагається відновити розграбований будинок. На місці події побувала наша знімальна група».

А побачила знімальна група страшне. Кореспондентка розповідає, що Олександр місяць тому повернувся з України — своїм неочікуваним приїздом хотів порадувати рідних. Але натомість порадів сам. Виявилося, що до нього в хату влізли двоє невідомих і почали там хазяйнувати, влаштували срач, кілька днів жили і паралельно виносили звідти все, що могли. Працювали в рукавицях.

А оскільки часом мужик може ого-го що у грабіжницькій справі, то здерли та винесли навіть теплу підлогу. 

Кореспондентка Дар'я розгублено ходить по сплюндрованій кімнаті Олександра і сумно записує стендап: «Як видно, злочинці зламали диван, розкидали іграшки, інші речі. А книги з домашньої бібліотеки, наприклад, використали в якості розтопки». 

На останніх словах, даруйте, я за звичкою була подумала про цих двох панів погане і вже хотіла випередити Дар'ю своїми брудними здогадками, для чого саме вони використовували папір із книг. Але тут усього-на-всього розтопка. Бачите, як зле бути упередженою? Не знаю, чому взагалі такому факту обурюватися? Як грабіжники мали ще грітися? Теплу підлогу ж винесли. 

Усього шкоди Олександр нарахував на мільйон рублів. Найдорожчі речі — автомобіль, дизельний генератор, інструменти з гаража.

Понад те! Ці безстрашні чоловіки, вочевидь, звикли брати від життя все, тому залізли в будинок вдруге. Вже після того, як герой сюжету викликав поліцію, а її представники провели слідчі дії та все опечатали. 

«Але вкрали не лише цінні речі. Серед зниклого — різний одяг, жіночі чоботи і навіть термометр», — повідомляє глядачам Дар'я, шокована такою скаженою жагою до чужого майна. 

Постраждалий Олександр продовжує бідкатися: «Ці персонажі, виходить, винесли всю шафу. Повністю. На весну одягати дітей нема у що. Сам зараз в жилетці ходжу, бо мій одяг забрали». 

А в Олександра цілих троє дітей. Уявіть, яке горе. 

І тут — приготуйтеся. Олександр веде Дар'ю та оператора у ванну і виголошує шок-контент: «Навіть до смішного — вони зняли унітаз! Тобто? Навіщо? Для чого? І найцікавіше, усе сміття, яке лишилося після розбірки унітаза, вони акуратно зібрали в урну».

Складні екзистенційні питання ставить Олександр у всесвіт. Потерпаємо від відсутності відповіді на них і ми з вами. Проте якщо вже Олександр, учасник, даруйте на слові, «СВО», цього не втямить, то ми — поготів. Змирімося. 

Адже наші питання — це ніщо у порівнянні з рефлексіями цього нещасного військового, які цілком могли належати якомусь із героїв романів Достоєвського:

«Мене ось один момент цікавить. Де мораль? Тобто я йду добровольцем на СВО, я воюю в чужій країні. Я на чужій землі буквально кров свою проливав. За свій народ, за свою республіку. За жителів нашої Бурятії. А повернувся і побачив, що мені грабують будинок, крадуть машину. Де мораль?».

А мораль цієї байки дуже проста, і тягнеться вона з Улан-Уде й аж до свіжозатопленого Орська. Нагадаю, герой сюжету приїхав додому у відпустку і вже скоро збиратиметься до нас знову. 

Це була рецензія, а фільмом можна насолодитися тут. Може, навіть коментар якийсь напишете. Хтозна, можливо, питань в Олександра дещо поменшає.