Ми постійно пишемо про якісь-не-такі заголовки в наших медіа. Найчастіше — про клікбейт, який або просто дивакуватий і дурнуватий, або без перебільшення шкідливий. Йдеться перш за все про заголовки-лякалки.
Та буває і клікбейт-знецінення. Його нам і продемонструвала нині частина колег. Після кількох гнівних дописів офігілих людей дехто заголовки змінив.
У Варшаві померла режисерка, директорка та засновниця харківського театру «Арабески» Світлана Олешко. Вона була значимою фігурою в українській культурі, а останні кілька років ще й позиціонувала нашу країну за кордоном. Також вона була вдовою музиканта, актора і фронтмена «Мертвого півня» Міська Барбари. А ще — першою дружиною Сергія Жадана. Вгадайте, який із цих статусів добрий десяток сайтів виніс у заголовки, подекуди навіть на перше місце? А правильно.
Колеги з «ВВС Україна» (щось ми до них дуже прискіпливі останнім часом) взагалі вирішили, що Світлана — колишня дружина і Жадана, і Барбари.
«РБК-Україні» взагалі до лампочки навіть як її звали. Просто «перша дружина Жадана».
«Гордон» теж вивели Жадана у заг, але все ж трішки більше покреативили, ніж інші.
Але, друзі мої, давайте не будемо розводити зраду й казати, що редактори наших сайтів — усі повністю втратили всіляку совість у гонитві за клікбейтом. Бо ваша Антоніна побачила значно більше прикладів зворотнього. Коли новини були з абсолютно нормальними загами, у яких Світлану називали режисеркою, директоркою чи засновницею «Арабесок». І все.
Про Барбару й Жадана теж згадували, але вже далі в ліді чи тексті. Зрештою, це було доречно і в контексті роботи, бо Олешко працювала як із текстами першого чоловіка, так і займалася продюсуванням другого.
Давайте ж оголосимо список видань, яким ми усі шлемо сердечки за повагу до пам'яті людини.
Перший скрин — LB.
«Суспільне. Харків» написало ще й матеріал зі спогадами про Світлану.
Колеги з NV подумали й виправили заг. Просто видалили перше речення і лишили головне.
І також написали матеріал зі спогадами. І згадки про Жадана тут уже абсолютно доречні.
Тому можемо бодай сьогодні дійти висновку, що прикра фігня хоч і трапляється у нашій із вами спільноті, але хорошого нерідко буває більше.