Перш за все хочеться привітати колег, які можуть забути про позови Андрія Портнова. Колишній заступник голови адміністрації президента-втікача Януковича влаштував цілі розбірки з медійниками, які говорили чи писали про нього щось неприємне. 

Приміром, у вересні минулого року Шевченківський суд визнав «недостовірною і такою, що шкодить діловій репутації, інформацію про проросійські погляди й вчинки позивача в публікаціях зазначених організацій». Ідеться про видання StateWatch, LB і The Kyiv Independent.

Трішки раніше Печерський суд задовільнив схожі позови Портнова проти Руху «Чесно», Hromadske, проєкту «Схеми» від «Радіо Свобода». А також Портнов подавав позов проти Юрія Бутусова.  

Але що ж, з цього приводу можна вже не перейматися.

Хоча...

Данило Мокрик же висловив судам глибоке співчуття. І мертвим, і живим. 

А також запостив відео з передбаченням.

Загалом же фестиваль розлюднення триває за графіком. З часів Іллі Киви минуло багато часу, і українці встигли скучити за такими акціями. 

Але є і інтрига. Виявляється, існує якась страшна історія з козою, про яку мало хто знає. Ваша чемно вихована Антоніна теж не в курсі. 

Тетяна Микитенко виклала уривок з інтерв'ю Портнова в Наташі Влащенко. Нагадаю, саме вона свого часу вивела його з довгої мовчанки в медійний простір.

Звісно, з приводу цієї катавасії активно згадують і Анатолія Шарія. Він, нагадаю, теж живе в Іспанії. 

Сам же Толік у своєму телеграмі виставляє Портнова як дисидента і борця за права людей.

Хоча раніше писав зовсім інше. 

Нагадаю, Андрій Портнов мав великий вплив на українську судову систему, його називали розробником диктаторських законів, а також людиною, яка майстерно використовувала знання з юриспруденції, але зовсім не на захист прав громадян.

Що ж, не можна не погодитися — об'єктивний процес як він є.

Та найкращий підсумок, напевне, Антоніна знайшла у фейсбуку Віталія Портникова.