І це вам пише Антоніна, у якої є не лише біле пальто, а й білий плащ. Ба більше — біла шуба. Бо я не з такої сім'ї. 

До Аліни Доротюк прийшла Таня Микитенко і, звісно, першим ділом постала тема Володимира Петрова. Нагадаю, це політтехнолог із такою репутацією, що гірше нема куди. Це вже, здається, зрозуміли навіть найбільш наївні любителі епатажних персонажів.

На початку минулого року навколо нього і його партнера по програмках Сергія Іванова розгорілася чергова катавасія. До слова, імідж у Іванова такий самий, тому пристойні люди до нього на в'ю вже давно не ходять. А за його появу у фільмі «Редакція» Романа Бондарчука і команді, і багатьом глядачам було дещо невдобно. Бо ж наче пристойне товариство. Вирішили пояснити це тим, що фільмували давно, та й взагалі Іванова запросили зіграти самого себе — стрьомного працівника медіа. І непогано зіграв, між іншим.

Але повернемося до скандалу. У своєму черговому відео Петров з Івановим дуже некрасиво у своєму стилі відгукнулися про зовнішність Доротюк. Далі зачепили Альону Альону — і там уже понеслося. Нагадайте собі цю історію. Тоді проти цих двох збурилася майже вся шоубізнесова і блогерська тусовка.  

Але не Таня Микитенко, яка зробила про цю ситуацію свій ефір, у якому зайняла іншу позицію. Для багатьох (хто знав, що вона працювала з Петровим) це було очікувано, а для когось (хто не знав) — шоком і розчаруванням. Тому Таня непогано вихопила і на свою адресу. І відреагувала, до речі, самоіронічно. Мовляв, ну що ж, не варто мене ідеалізувати. Й додала, що персонаж для неї зробив багато хорошого, тому руки в неї зв'язані. 

Начебто історія зрозуміла і кожен зробив висновки, але Аліна, звісно, підняла її знову. Таня пояснила, що накидати на Петрова для неї некомфортно, тому вона намагається його й не чіпати. Пояснення, в принципі, цілком притомне. Але і викликає запитання, бо Микитенко, як і у своєму тодішньому ефірі, замість просто відмовитися говорити про колишнього колегу, посилаючись на конфлікт інтересів, узялася фактично відбілювати Петрова, говорячи про нього в позитивному ключі.

Мовляв, ось який він емпатичний, хороший мужчина, а все інше — то ж лише персонаж. Нагадаю, що Петров лиш у 2022 році осідлав патріотичну риторику, бо до того він суттєво доклався до зросійщення нашої країни та «*бав у рота» цінності, які зокрема Таня відстоює у своїх ефірах.

Ось невеликий діалог дівчат, у якому Доротюк реагує на твердження Микитенко, що вона не вважає Петрова жахливою людиною, на відміну від багатьох інших.

Аліна Доротюк: А чому ви так не вважаєте? Ви просто доволі жорстко розбираєте деяких персоналій, які вплинули на нашу політичну ситуацію в країні зокрема.

І якщо прослідкувати всю діяльність Петрова, то він також доволі негативно впливав на політичну ситуацію, працював у певні періоди на певні політичні сили. Тобто ви когось розбираєте, комусь даєте по голові, а про когось типу: «Я не вважаю Петрова поганою людиною». Чому? Якось у мене дисонанс знову.

Таня Микитенко: Я не даю оцінку Петрову, хороша він чи погана людина. Він для мене значима людина, і я не можу виходити в етер з тим, щоб деконструювати його частину і не говорити про всі інші частини, які для мене важливі. Ну, тобто, я не можу говорити про нього тільки погано, мені треба зразу буде переміститися і переключитися на всі важливі аспекти його присутності в моєму житті, воно не поєднується. І тому, якби я вийшла і розказала, як мене не влаштовує мізогінна позиція Петрова, хоча насправді...

Аліна Доротюк: Я зараз говорю про те, що він працював чорним політтехнологом. Я зараз говорю про його висловлювання про Майдан і Революцію гідності. Я говорю тільки за це. Я говорю за те, що він нас об'єднував у братські народи дуже довгий період. Я тільки про це, я зараз не про те, який він персонаж і яка він людина. 

Таня Микитенко: Знову ж таки, ви наводите всі приклади діяльності Володимира, включно з тим періодом, у який я з ним працювала. Коли я з ним працювала, я про це мовчала. Виходжу зі співпраці з Петровим і починаю розповідати, як він мене не влаштовує. Ну, чи нормальною є позиція? Мені здається, що це набагато гірша позиція, ніж якщо я буду просто обирати не коментувати цю фігуру. Тому що я могла якісь речі, в яких я з ним не погоджуюся, говорити в приватному просторі з ним.

І більше того, моя робота ніяк не впливала (не залежала. — Ред.) від його переконань чи непереконань, висловлювань. Він ніколи не впливав на мою роботу. Він виростив з мене той продукт, який багато чого змінив у цьому просторі. І цей продукт не був йому підконтрольним. Я завжди була автономна. Він мене, звичайно, всього вчив, але ніколи не формував порядок, що я висловлююся і так далі. І я його знаю як людину, яка дає набагато більшу свободу, ніж ті, хто дотепер ходять у білому пальто і роблять вигляд, що в них не було цих частин біографії.

Ну просто борець за свободу слова виходить! Щодо невтручань, то маю для вас невеличкий спогад. Сім років тому (ще тоді, коли Микитенко і Петров працювали разом) ми з подружками вирішили зробити блог про кіно на ютубі. Вирішили і зробили. Ми виклали перший випуск у фейсбук, і в коменти раптом прийшов Олексій Дурнєв, який узагалі був у нашому контексті як Пилип з конопель. Він виклав скрин з невдалим ракурсом однієї з нас. Ми ж стенули плечима, але трохи здивувалися, до чого це було. 

Коли ми виклали другий випуск, прийшла Таня Микитенко і написала дуже хейтерський комент. Не критичний і навіть не грубо критичний, а саме по-ботському провокативний. Тобто, дві людини з оточення Петрова (один з яких активно відпрацьовував його завдання) одне за одним доколупуються до нашого контенту. Причому в якийсь дивний і беззмістовний спосіб. 

До речі, цікаво, що в самого Петрова дуже схожа позиція стосовно його дружочка Портнова. Дружочка — за його ж словами. Данило Мокрик у своєму останньому відео про вбивство геніального і заслуженого юриста знайшов ось такі слова Петрова у 2021 році, коли на Портнова наклали санкції США:

«Я вважаю Портнова своїм товаришем. Мені неприємно, що проти нього ввели санкції. Тому що це — мій товариш. Я зараз не оцінюю мотивацію Сполучених Штатів. Я чисто з людської позиції, з людської точки зору вважаю його своїм товаришем. По-перше, це людина, яка завжди готова прийти на допомогу своїм друзям. Навіть якщо до неї не звертатися. Коли він бачить, що у людей проблеми, він завжди пропонує свою поміч. Тримає слово, він вміє прощати ворогів, він вміє розмовляти з людьми, він вміє допомагати і навіть рятувати різних людей». 

Повністю насолодитися цим неймовірним спічем Петрова можете у відео Данила. Який додає, що нині і Петров, і Іванов про Андрія Портнова мовчать як рибки. Як і багато інших причетних.

У коментарях на ютубі Доротюк люди, звісно, пофейспалмили на намагання Тані викрутитися і оцінили перші 20 хвилин інтерв'ю як доволі незв'язний потік думки. Хоча є багато і протилежних коментарів, автори яких розуміють делікатність ситуації. Проте дехто навіть написав, що не витримав і вимкнув. А шкода, бо далі розмова дівчат була дуже цікавою, з різними важливими роздумами про наш інформаційний простір, скандальних (зокрема проросійських) людей, як на них реагувати, що саме Микитенко збирається змінювати у своїй подачі і чому.

Ми вже не раз писали що Доротюк — одна з небагатьох шоубізнесових інтерв'юерок (назвімо цю спеціалізацію так), яка не боїться ставити гостям гострі запитання. У цій розмові вони також були, хоча особисто мені забракло ще й драматургії. Це вже, напевне, наступний рівень. Коли запитання вибудовуються у складну схему, відповіді гостей прораховуються і наперед створюється така собі шахова партія, яка розкриє героя з несподіваного ракурсу і вкаже на якісь виверти в його чи її позиції. Щоправда, Таня Микитенко для цього формату людина складна, бо все ж не боїться визнавати помилок, тому і зловити її на чомусь досить важко. Це, до речі, на замітку публічним людям. Користуватися самоіронією буває дуже вигідно. 

Загалом же Микитенко і її контент — один з улюблених і близьких для нашої редакції. Висновки Тані досить цікаві та нетривіальні, з часом вона стала спокійнішою та глибшою. А також у неї чудове почуття самоіронії. Та, як бачимо, хороші стосунки з різною мразотою — тяжке випробування навіть для людей із хорошою саморефлексією. Ваша Антоніна чудово це розуміє, бо до мене свого часу добре ставилися і допомагали у складні періоди персони, які досить далекі від ідеалу. А ще є друзі. А ще є родичі. І якщо це панство опиниться в епіцентрі скандалу (а я дивуюся, чому ще досі не), мені буде так само невдобно, як і оце Тані.

Мені здається, що в цих випадках для нас, медійників, найкращим способом є справді послатися на конфлікт інтересів та коротко заявити, що у зв'язку з обставинами я про цю особу нічого говорити не можу. Ні хорошого, ні поганого. 

А проблема ця насправді досить поширена, хоча її не так часто обговорюють. Через дружбу і просто хороші стосунки журналістів з діячами культури і шоубізу в нас так мало справді гострих журналістських матеріалів на цю тему. Бо ж дружочки образяться. Це, звісно, зрозуміло, але в результаті страждає якість контенту, бо маємо навалу сопливо-комплементарних текстів про якесь чергове «геніальне» кіно чи виставу. 

І ще — досить показова історія в колотнечі з Андрієм Білоусом. Представники театральної спільноти не на жарт збурилися і чи не вперше в історії разом виступили за його звільнення і покарання. Але були люди, які заступалися за режисера. Наприклад, Богдан Бенюк, який в інтерв'ю тій же Доротюк практично став на бік як Білоуса, так й інших діячів, яким закидали неналежну поведінку:

«Не треба на це звертати увагу. Висоцький — дуже хороший фахівець. Те, що вони говорять, — це внутрішня кухня, яку має розсьорбати Висоцький і ті невдалі студентки, студенти, яких в університеті дуже багато», — сказав Бенюк.

На моє здивування, немало людей, які полум'яно виступають проти Білоуса, слів Бенюка або не помітили, або навіть виправдовували. Він, до речі, ще в тому в'ю закликав бити дітей за вживання російської. Але це намагалися перевести в жарт — ну пожартував так чоловік, це іронія! І взагалі, він чудова, добра людина, гарний друг, а ви на нього тут нападаєте.

Та й таке. Деякі друзі — це, звісно, тягар іще той.