На третій день протестів улюблениця Антоніни Наталія Мосейчук влаштувала вечірній ефір. Анонс виклала ще вдень, і провокацій у назві було одразу дві: «Що з НАБУ, або кому вигідний ВОЄННИЙ МАЙДАН?». У панства, звісно, одразу підгоріло, бо що значить «ВОЄННИЙ МАЙДАН» і що значить «КОМУ ВИГІДНО»? 

Хоча, про «підгоріло» вже ваша авторка перебільшує, бо тут подивувань приблизно так само, як і від чергового допису Мар’яни Безуглої. До речі, вона теж мала бути в ефірі, але відмовилася — були важливіші справи.

Також запрошували Ярослава Железняка, який не прийшов, жорстокосердо лишивши обстоювати якісь адекватні позиції економіста і підприємця Андрія Длігача. 

Оскільки нашій ведучій встигли напхати в панамку за таку назву, вона взялася пояснювати. І що ж ви думаєте? А ви просто все не так зрозуміли. Бо: «Воєнний Майдан, воєнний час, воєнний вечір... Воєнний Майдан — тому, що це перший великий Майдан за часів повномасштабного вторгнення», — пояснює нам пані Наталія.

Ось такий мемчик чомусь нині сновигає соцмережами

У студії до дискусії з Длігачем (а саме так далі й відбувалося) запросили першого заступника генпрокурора 2015–2016 років (тоді, нагадаю, був Віктор Шокін) Юрія Севрука та політтехнолога… ой, даруйте, партнера Національної антикризової групи Тараса Загороднього.

Ще раз висловлюємо співчуття пану Длігачу. 

До речі, коли Севрук заходив на посаду, Мосейчук його стібала в ефірі. І тут ми її розуміємо, бо дуже просилося. 

Розповідає про НАБУ і САП пан Юрій і на інших майданчиках. Приміром, на такому собі ютуб-каналі «Свободный»,

де все забито Сергієм Дацюком.

А також на майданчику Юрія Романенка,

де все теж забите Сергієм Дацюком. 

Якщо ви думали, що в цьому ефірі будуть маніпуляції, то мої ж ви прогнозисти. Пані ведуча твердить, що нині є дві частини картинки: одні кажуть, що відбувається узурпація влади, бо ліквідовують антикорупційні органи НАБУ І САП, інші — що антикорупційні органи далеко не ідеальні, в них є проблеми і вони «мають бути контрольовані не ззовні, а органами, які працюють в Україні». В лапках — то Мосейчук когось цитує. Якихось людей, які так говорять.

І серед них — високоповажні народні обранці, як-то Олексій Кучеренко з «Батьківщини», який нещодавно в ефірі «Радіо Свобода» кричав на Железняка про соросятню. Аж у вашої Антоніни ностальгія прокинулася — давно не чула такого. 

Власне, ось це розділення і акцентування на тому, що протестувальники ідеалізують НАБУ і САП й нічого не хочуть чути, а там, виявляється, є проблеми, йшло червоною стрічечкою через весь ефір. Про це кілька разів сказав Севрук і незліченно — Загородній. Це маніпуляція, бо немає такого розділення.

Ніякої ідеалізації на протестах не висловлюють, бо людей збурила головно форма, в якій закон приймався. Нагадаю, до речі, його назву: «про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану». 

Трішки людям не сподобалися правки, яких туди напхали, і супертурборежим, з яким документ пройшов комітет, отримав голоси депутатів (частина з яких нині бідкаються у фейсбуку, що біс поплутав і ми маємо право на помилку) і підпис президента. Усе це наклалося на недавні рішення влади, які мали, скажімо так, доволі сумнівний та навіть скандальний вигляд. Як непризначення керівником БЕБ Олександра Цивінського чи обшуки у співробітників НАБУ напередодні голосування.

А це наклалося на такі ж суперечливі рішення впродовж усього повномасштабного вторгнення. І, як писали багато колег, просто сталося так, що владна верхівка розірвала ось цей наш суспільний договір, за яким ми не влаштовуємо гучних мітингів і якщо й робимо кусь тому ж Зеленському, то несильно. Бо ж війна. 

А тут, даруйте, червоні лінії прорвало. Утім, в ефірі Наталії Мосейчук з цього ракурсу на тему не надто хотіли дивитися. На неї час від часу (хоч і акуратно та обережно) переходив Андрій Длігач, який намагався пояснити атмосферу, що панує нині в Києві біля театру Франка та в багатьох інших містах, і робив це, як на мене, доволі точно. Але опоненти (двоє на одного) з нього або посміювалися, або перетягували в те, що цікаво їм. А саме — що НАБУ і САП не ідеальні, над ними потрібен контроль, а ухвалений скандальний закон цілком був норм. 

Пан Севрук казав, що навкруги роздули велику маніпуляцію про ліквідацію антикорупційних органів, щоб збурити народ. Хоча в публічному полі йдеться про ліквідацію НЕЗАЛЕЖНОСТІ антикорупційних органів. Усе ж є велика різниця. Але й у тому, що генпрокурор контролюватиме НАБУ і САП, Севрук, як і Загородній, проблеми не бачать. Бо ж там усе неідеально. А з генпрокурором, вочевидь, ідеально. 

І це вихваляння закону відбувалося вже тоді, коли Володимир Зеленський заявив, що все будем переписувати. Точніше, писати новий, який великою мірою скасує попередній. А в депутатів, які його голосували, вже була паніка й очікування того, що доведеться публікувати вже згадані дописи про чудовіщную ашибку. 

Наталія Мосейчук щось почала говорити про запитання іноземців: а чого про цей закон не дискутують гучно на екранах телебачення? Але відповіді на це пані Наталія не дала, хоча працює якраз на телебаченні. Загадка. 

Але запропонувала подивитися уривок з протестів у Києві, який, на мій погляд, зовсім не відображає атмосфери. Ба навіть її спотворює. А ваша Антоніна там як штик щовечора. З цього короткого відео може скластися враження, що акція не така вже й мирна, а люди там збираються скидати Зеленського. Хоча такого немає й близько. 

Андрій Длігач узявся це пояснювати: «Я ось дуже раджу тим, хто продовжує думати, що там когось можна було купити, подивитися реальні фотки цих людей, подивитися взагалі, як це все відбувалося. По всьому Хрещатику я проходив, сиділи молоді люди, писали ці плакати. Не за чиїмись вказівками».

На це ведуча, схоже, дивується і запитує, чи щось тригернуло її гостя. Гість відповідає, що якось фрагмент не відповідає тому, що було. Наталія уточнює: «А Зеля — чорт?». Андрій відповідає: «Ну, не це було основним. Це було точно не основним. Інший це Майдан. Він деперсоналізований. Це ж не 2004 рік, що хтось чорний, хтось білий. Це не про це. Абсолютно. Там і вимоги змінилися. Вони про діалог, вони про інститути, вони про правду, вони про гідність».

Прикметно, що трішки згодом ведуча вирішує поділитися своїми спостереженнями за росіянами, зокрема «ліберальними». А це, до речі, часті гості в її ефірах на ютубі. Від деяких навіть я в шоках. 

Мосейчук обурюється, що ці росіяни ширять думку «Зеленського прибирають руками молоді!». І що протестами точно скористається ворог. Хоча все дуже просто. Підозрюю, пані Наталія показувала своїм друзям — російським лібералам згадане вище відео з «атмосферою воєнного Майдану». На флешці. Оце вони того й подумали, що всі тут у різних містах зібралися, щоб у дружній атмосфері скинути президента і полетіти у прірву. 

А коли з’ясувалося, що це неправда, наша з вами героїня почала підозрювати інше — ці мітинги точно будуть використовувати політики, а цього не можна допустить! Але з політиків туди приходив хіба Віталій Кличко, і то надто не відсвічував. 

На відміну від

Треба терміново знову кликати Безуглу в ефір і запитувати її, чи не збирається вона непомітно очолити цей протест. 

Інший огляд цього ефіру від нашої Марії Спалєк читайте ось тут. 

Фото з ютуб-каналу «Наталія Мосейчук»