«Страх і відраза у Лас-Вегасі» — найвідоміший роман Гантера Томпсона, написаний ще в 1972 році. Нещодавно видавництво «КСД» («Клуб сімейного дозвілля») презентувало його в Україні у перекладі Гєника Бєлякова. Однак у книжці немає матюків.
І ми в «Антоніні» бачимо тут проблему. Це вже не перший переклад Бєлякова цього роману — у 2016 році перша українська платформа краудпаблішингу Komubook друкувала той самий текст. Матюки там є, я перевірив.
А ось через 10 років із перекладу зникла лайка. Гєник каже, що герої роману в новому виданні лаються словами «дідько», «трясця» і «ковінька». У найгарячіших сварках посилають «нафіг». До того ж перекладач вказує, що редагування не просто пом'якшило лексику, а зруйнувало вибудувану ним структуру: найвульгарніші місця оригіналу стали найбезневиннішими, і навпаки. Плюс у тексті з'явилися нові помилки та одруки. І, як вишенька на торті, — ім'я перекладача у вихідних даних написане неправильно.
Із цього всього в контексті Гантера Томпсона мене дуже зацікавило і сподобалося слово «ковінька». І не одному мені воно зайшло. Ковіньки кожному читачеві сьогодні від мене.
А після новини про таке редагування люди навіть пропонують замінити сюжет. Тільки мені мартіні без оливки, будь ласка. Особиста відраза.
Через відсутність лайки деякі готові навіть на дуже кардинальні рішення. Ми, звичайно, їх не підтримуємо.
До речі, про українську лайку. Я її обожнюю. І поки читав коментарі під постом Гєника, згадав інтерв’ю Віри Фарміґи, де її запитали: веселіше лаятися англійською чи українською? Відповідь була вичерпною: «холера, проклята засрана срака». Ось подивіться.
Звісно, ми за українську лайку і КОВІНЬКУ. А що ж відповіло саме видавництво? «КСД» визнало: фінальну версію перекладачеві на погодження не надіслали. Назвали це «недоліком у робочому процесі». Право на редакторські рішення щодо лексики при цьому відстоюють і вважають книжку якісною.
До речі, «ковінька» — слово, яке стало символом усього скандалу, стало і знижкою у 15% на книгу.
Автор роману Томпсон писав про американську мрію, яка розсипається під власною вагою. Схоже, переклад пройшов той самий шлях.
Антоніна теж безбожно править мої тексти. Але «ковіньку» вже не зупинити.