Уявіть: ви Михайло Ткач, у вас купа чатів із топпосадовцями або зі співробітниками Офісу президента, які по секрету розповідають вам закулісне життя або інсайди. Ви біжите, публікуєте новину з приміткою «повідомили наші джерела в ОП, ВР або уряді». А потім платите 800 доларів щодня, бо не хочете розповідати, хто ж такі ці ваші джерела і чи в одній кімнаті вони зараз із вами.

А ось американській журналістці Кетрін Геррідж і уявляти не треба. Суд у США призначив їй штраф у розмірі 800 доларів щоденно, поки та не оприлюднить інформацію про свої джерела.

Усе почалося з розслідування про китайсько-американську науковицю. У 2017 році Геррідж, яка тоді працювала журналісткою Fox News, опублікувала серію матеріалів про Янпін Чень, справу якої розслідували американські спецслужби через можливі зв'язки з китайськими військовими.

Чень не висунули обвинувачень, однак після появи матеріалів вона заявила, що державні органи незаконно передали журналістці її персональну інформацію.

У 2018 році Чень подала позов проти чотирьох федеральних відомств США: ФБР, Міністерства юстиції, Міністерства оборони та Міністерства внутрішньої безпеки. Вона стверджувала, що її приватні дані незаконно опинилися в журналістів.

Але в ході судового процесу адвокатам Чень так і не вдалося встановити, хто саме з державних службовців передав інформацію Геррідж. Тоді вони звернулися до суду з вимогою змусити журналістку назвати джерело. І суд погодився. 

У лютому 2024 року суддя федерального окружного суду Крістофер Купер визнав Геррідж винною в неповазі до суду. Цього літа вона протягом 18 днів особисто виписувала чеки на 800 доларів і відправляла їх поштою. Загалом журналістка вже сплатила 14 тисяч 400 доларів. Згодом суддя Крістофер Купер призупинив стягнення штрафів на час, поки вона оскаржує рішення у Верховному суді.

Сторона Чень просила збільшити штрафи — аж до 5000 доларів на день. Суддя цю вимогу відхилив, але в разі провалу апеляції Кетрін Геррідж знову може опинитися під щоденним фінансовим тиском. Ба більше, якщо вона відмовиться платити, їй потенційно може загрожувати вже кримінальна відповідальність і навіть ув’язнення.

Геррідж уже сім років не працює на Fox News. Після звільнення з телеканалу вона перейшла до CBS News, а у 2024 році потрапила під скорочення. Попри це, Fox News продовжує оплачувати її юридичний захист у цій справі. Представники мовника заявили, що примус журналістів розкривати джерела під загрозою державного тиску створює небезпечний прецедент і може відлякати майбутніх викривачів від співпраці з медіа.

Справа Геррідж стала можливою ще й через особливості американського законодавства. У багатьох штатах діють так звані shield laws — закони, які захищають журналістів від примусового розкриття конфіденційних джерел. Але справа федеральна, тому діє федеральна юрисдикція, де такого захисту нема. Геррідж теж каже: якби вона працювала журналісткою, наприклад, у Бостоні, такий запит на розкриття джерела, ймовірно, був би відхилений значно раніше.

Справа Кетрін Геррідж — це фактично питання про те, чи може журналіст гарантувати своєму джерелу конфіденційність, якщо суд у будь-який момент може змусити його порушити цю обіцянку. Якщо така гарантія перестає працювати, змінюється сама модель розслідувальної журналістики. Головне, щоб таку практику не почали застосовувати фігуранти наших справ, бо ті захочуть точно не 800 доларів щоденно.

Та погляньмо, що в нас пише закон з цього приводу. І пише він, що суд таки може зобов'язати нас із вами розкрити свої джерела, але тільки у виняткових випадках та за чітко визначеною процедурою. Зокрема, під час розслідування тяжких чи особливо тяжких злочинів, коли це є крайньою необхідністю для захисту життєво важливих інтересів суспільства. 

А ось юристка Єлизавета Середіна пише таке:

«На жаль, законодавство не містить гарантій збереження таємниці джерел інформації журналіста під час проведення обшуку. Хоча саме під час обшуку існує дуже серйозна небезпека для розкриття журналістських джерел. Тому журналісти повинні вживати необхідних заходів для захисту своїх джерел та унеможливлення доступу сторонніх осіб до даної інформації».

Також Середіна стверджує, що на практиці в Україні норми щодо захисту джерел не завжди виконуються і правоохоронці вимагають їх розкрити. Тому медійники мусять потім у судовому порядку доводити, що процес відбувався неправомірно.