Серіал «Тисячовесна» триває. Спершу обговорювали ШІ-презентації, потім — конфлікт інтересів, коли за підрахунками режисерки та сценаристки Ольги Журби приблизно 60% експертів ігрового напряму самі значилися серед учасників проєктів-переможців. Ваша Антоніна їздила на презентації проєктів, ось згадайте. Здавалося б, усі варіанти невдоволення вже перебрані. Аж ні — ось вам свіжий і, чесно кажучи, значно кумедніший привід.

Режисер і колишній журналіст «Інтера» Євген Лесной отримав від Держкіно офіційний висновок по його заявці на конкурс. І офігів. Якщо в попередніх історіях митці скаржилися переважно на те, хто кому свій, то тут ситуація прямо протилежна. 

Проєкт «Плюс Плюс» — повнометражний документальний фільм про тиловий досвід війни, побудований на трьох паралельних історіях родин військових, для яких коротке повідомлення «+ +» стало формою щоденного ритуалу. Задум, судячи з висновку, оцінили непогано: художня концепція «опрацьована тонко», цифровий сигнал як наскрізний драматургічний маркер, розрив між звуком і зображенням як спроба змонтувати пам’ять із теперішнім. Але загальний бал низький — 54. 

І ось тут починається найцікавіше. Серед претензій комісії — авторське бачення, мовляв, написане від імені жінки. Як пишуть у висновку «дружини військового», для якої цей досвід особисто прожитий, тоді як автором і режисером у портфоліо вказана інша особа — чоловік.

Тільки носій цього досвіду цілком собі названий — просто комісія, вочевидь, не припустила, що ним може бути сам заявник. Лесной ще на пітчингу публічно розповідав про цей проєкт як про особисту історію: його чоловік — військовий, і саме тому тема очікування для нього важлива: 

«Для мене це не просто черговий фільм. Для мене це особиста історія, бо мій чоловік вже третій рік знаходиться на фронті і захищає Україну. Тому для мене кожного дня очікування плюсів дуже важливе».

Комісія ж, судячи з формулювання, за замовчуванням вирішила, що чекати чоловіка-військового з фронту може тільки жінка, а раз автор у документах — чоловік, то де ж та, хто може пережити цей досвід? А треба уважно слухати конкурсантів, шановні.

Трішки фактів з теми. Я знайшов дані за 2023 рік, The Telegraph пише про приблизно 50 тисяч представників ЛГБТК+ серед військових. ГО «Українські ЛГБТ-військові за рівні права» у 2025 році підрахувала: у 59 підрозділах є представники ЛГБТК+. 

Також у висновку зазначено, що комісія не побачила, чи знайдені вже герої і чи домовлено з ними. Хоча на презентації сам Євген каже, що вже давно веде роботу з людьми і також презентував їхні історії:

«Проєкт уже готовий до виробництва. Ми домовилися з усіма героями достатньо давно. Сформували команду та виробничий графік. Навіть 20% уже забезпечують приватні інвестори. Тому після отримання підтримки від держави можемо одразу розпочинати».

Також за словами самого Лесного, більшість висновку написано за допомогою ШІ, і таких заявок — більшість. У коментарях під дописом режисера його перважно підтримують і обурюються. Як ось ексміністр соцполітики Павло Розенко:

Йому прийшов відповісти один з експертів «Тисячовесни» — продюсер Володимир Яценко. Він каже, що всі висновки писав самостійно і витратив місяці на прочитання проєктів. 

А ось режисерка та кінознавиця Тамара Довгич пише, що проєкт, скоріш за все, відкинули не за ідею, а через юридичну плутанину в документах, відсутність підтверджень і дивний кошторис.

Про висновки, написані штучним інтелектом, заявляє і продюсер Єгор Олесов. Він каже, що за такий час фізично не можна було прочитати таку кількість сценаріїв. 

Тут ми вже стверджувати не можемо, штучний інтелект це писав чи ні. Але якщо й ні, то у випадку Лесного це означає, що експерт або експертка, який або яка писав або писала (фух, боже поможи) висновок, не дуже уважно слухала або слухав (та йомайо!) заявку. Бо ми вже навели, що Євген зазначив, що його чоловік служить і історія особиста. Але я думаю, ми і не дізнаємося, хто саме написав цей відгук. Бо за правилами «Тисячовесни» вони всі анонімні. Бояться розправи колег. 

У Мінкульті вже не раз казали, що готові вислуховувати фідбек і виправляти помилки до наступного конкурсу — а він, за словами Зеленського, таки має бути щорічним. Отже, часу на роботу над помилками достатньо.