Наталка Діденко — одна з небагатьох, якщо не єдина, синоптикиня на українському телебаченні — представила ще одну свою книгу: «Записки синоптика». 

Ми, звісно, одразу побігли її розпитувати, що і як. Пані Наталка розповіла «Антоніні», що ідея з’явилася спонтанно, «як метеорологічні явища, які, щоправда, з’являються за своїми метеозаконами»:

«Я подумала якось одного разу, що в кожної людини будь-яке метеорологічне явище — чи то дощ, чи сніг, чи сильний туман — включає спогади».

Найпоказовішим прикладом синоптикиня вважає рекордний снігопад у Києві 2013 року:

«На моє переконання, снігопад 2013 року, він дуже сильно спонукав до створення справжнього громадянського суспільства. Бо так, як тоді люди, кияни самоорганізувалися і допомагали одне одному... ну, важко пригадати якийсь інший такий-от випадок».

Над текстом Наталка Діденко працювала не безперервно, а періодами, з паузами. Частина матеріалів спершу виходила на «Історичній правді». А вже після рішення про друк книжку довелося ще трохи доопрацювати. Точний часовий відтинок синоптикиня назвати не береться: 

«Ну, загалом це, скажімо, кілька років, напевно. Дещо було як розширений пост у соцмережі, дещо просто написала так, як для себе. Тобто, я не можу сказати чітко, який це часовий відтинок був. Кілька років — це точно».

Наталка Діденко з колегою по каналу «Еспресо» Іриною Коваль

На запитання, як зацікавити аудиторію складними метеорологічними термінами, Наталка формулює доволі універсальне професійне кредо: «для того, щоб зацікавити людей, треба думати про людей. Перш за все». 

«Будь-яка професія: чи то синоптик, чи журналіст, чи політик, чи двірник, чи слюсар, чи вчитель, чи лікар і так далі, — повинен завжди памʼятати, чим він може бути корисний для інших. І це, я переконана, абсолютний успіх будь-якої професії. І результативність, і, врешті-решт, я вже неодноразово це казала, що якщо ти працюєш і думаєш про когось іще окрім себе, ти зможеш бути щасливим», — вважає вона.

Перекручування власних прогнозів у медіа Наталка коментує без ілюзій: це відбувається багаторічно і щоденно, тож вона вже має до цього «міцний імунітет» і навіть не намагається полічити всі випадки. Щодо телевізійних ведучих прогнозу погоди позиція синоптикині чіткіша. Телебачення — це значною мірою шоу, каже вона, і не заперечує, щоб прогноз подавали саме телеведучі. А ось щоб це робилося на професійній основі, редактори мають брати готовий фаховий прогноз у синоптиків, а вже потім оформлювати його в потрібному форматі. 

«Але питання в тому, що дуже часто саме оці персонажі, ведучі прогнозу погоди, залишаються просто персонажами. Без професійного підґрунтя не зрозуміло, звідки беруться ці прогнози. І дуже часто навіть видно по тих ведучих, що вони взагалі не розуміють, про що говорять», — каже Наталка Діденко.

Перші презентації книги вже відбулися у Львові в межах «Бестселер-фесту» та в Києві на «Книжковій країні». Третя, вже позафестивальна презентація запланована на початок жовтня. Модератором стане перекладач Андрій Бондар, це нам Наталка розповіла по секрету. Ми вже попросили примірник для себе, звичайно, з автографом. Прочитаємо та розкажемо вам.