Видання «Тексти» зʼясувало, хто розкручує антимобілізаційні настрої в Україні

Видання «Тексти» оприлюднило розслідування про блогерів, політиків та активістів, які системно підривають довіру до мобілізації. За підрахунками журналістів, сумарна аудиторія досліджених акаунтів перевищує 21 мільйон підписників. Врахуйте застереження: люди й платформи можуть дублюватися.

Мережею автори називають не єдиний центр управління, а сукупність людей, які поширюють схожі наративи й підсилюють одне одного. Визначальними є системність, делегітимація мобілізації загалом, героїзація ухиляння та заклики до опору.

Журналістка Любов Величко відштовхується від гучного епізоду, який стався 2 листопада в Петропавлівській Борщагівці під Києвом. 49-річна Валентина Молода, яка назвалася власницею приватної швидкої «Мед-престиж», знімала відео про 40 людей, яких нібито катують у підвалі, і одного загиблого. У розслідуванні йдеться, що насправді власник компанії інший.

Також колеги зʼясували, що під час появи на місці командувача Нацгвардії Олександра Півненка його перекрикував «громадський активіст» Андрій Рачок і знімав це на відео. Як стверджують «Тексти», Рачка неодноразово помічали в поширенні антимобілізаційних тез, а у 2020-му він повалив ханукію в середмісті столиці і зафільмував це.

^{Андрій Рачок — голова громадської організації «Захист територіальних громад та сприяння протидії корупції». Фото: texty.org.ua}

Інший випадок — сержант Василь Гунько. Його відео про «напад спецпідрозділу» на квартиру в Кривому Розі набрало понад 756 тисяч переглядів. Насправді до нього приходила слідчо-оперативна група: сержанта шукали понад два роки як такого, що самовільно залишив частину. Він погрожував зброєю, тож двері виламали бійці КОРДу.

Гунька мобілізували 5 травня 2022 року. Він служив у підрозділі безпілотних систем, був інструктором з управління дронами, і його відео збирали кілька сотень переглядів. Радикальну риторику Гунько почав озвучувати 1 квітня 2024 року. Тоді ж, за версією Нацполу, він залишив частину. Відтоді його аудиторія зросла до 83 тисяч підписників, а відео на двох платформах переглянули 31 мільйон разів.

^{Фото: texty.org.ua}

Гунько пов’язаний з громадською організацією «Національна платформа народовладдя». Вона вважає владу злочинною, а мобілізацію незаконною та закликає створювати народні дружини й мобільні групи реагування для блокування дій ТЦК. Гунько сам скаржився: у Кривому Розі на 150 заявок до його організації приходить до 20 людей на зустріч. На суд над ним прийшла невелика група підтримки.

Інші блогери з такою ж риторикою теж не надто ефективні в офлайн-діяльності. За даними видання «Тексти», так звана активістка Марія Барабаш з 334 тисячами підписників привела на майдан аж п’ятьох. А до блогера Жана Новосельцева в суд прийшло кілька пенсіонерів.

Новосельцеву СБУ повідомила про підозру в груповому перешкоджанні діяльності ЗСУ. За версією спецслужби, він був одним з організаторів мережі з аудиторією понад 600 тисяч. Сам блогер у коментарі «Текстам» координацію називає маячнею, а себе, мовляв, утримує з донатів і монетизації. Затримання охоче подали російські ресурси. Підсанкційний сайт «Говорит Европа» опублікував під іменем Новосельцева 149 матеріалів, хоч він запевняє, що про цей ресурс чує вперше.

Фото: texty.org.ua

Не лише блогери, але й нардепи. Анна Скороход заявляла з трибуни, що в Україні немає мобілізації, є «бусифікація». А Олексій Гончаренко в січні 2025 року, за оцінкою «Текстів», повторив кремлівську рамку про «рабів Зеленського». Обоє не погоджуються з висновками розслідування. Скороход відповіла «Текстам», що не поширює жодного антимобілізаційного контенту. Гончаренко стверджує, що не заперечує потреби комплектувати армію, а виступає проти побиття й катувань. На його думку, довіру до мобілізації руйнує насильство, зафіксоване на відео, а не пости про нього.

Активно підіграють таким блогерам і події, які стаються. Наприклад, під час сутички між натовпом людей і ТЦК у Львові мережа працювала синхронно. Блогерка Тетяна Солов’єнко щогодини публікувала дописи цілу добу: 20 публікацій набрали 2257 поширень. Ростислав Шапошніков, який перебуває під санкціями РНБО, глузував із журналістів. А анонімні телеграм-канали «Легитимный», «Резидент» і «ЗеРада» подавали подію як повстання.

Ще один приклад. Після відставки уряду разом з міністром оборони Михайлом Федоровим у Києві та ще 24 містах пройшли акції на його підтримку. Жоден із 50 досліджених учасників мережі публічно їх не підтримав. Через годину після початку акцій проросійський пропагандист Анатолій Шарій заявив, що мітинги організовано заради контролю над коштами на дрони.

Через 16 хвилин його цитували вісім російських видань. За пʼять годин від початку протестів російський воєнкор Коц запустив кампанію «Чому не виходять за мир?», і її підхопили пропагандистські медіа. До такої кампанії долучилися 49 із 50 досліджених «Текстами» акаунтів, зокрема й Анна Скороход.

Ну й від себе ще раз нагадаємо істину: найуспішніші російські кампанії з підбурювання суспільства побудовані на основі реальних проблем. Мобілізація — одна з найбільших. І, судячи з того, що, наприклад, президент постійно уникає про це говорити, на нас чекають нові «медикині» та «закатовані хлопчики».