
Грандфінал «Фабрики зірок» відбувся на кіностудії Film.ua, хоча від початку творці хотіли провести його в Палаці спорту. Однак через існування Росії шоу довелося провести у знімальному павільйоні на Троєщині.
«Так, на жаль, через безпекову ситуацію ми були змушені скасувати концерт у Палаці спорту. Це було непросте рішення, але для нас безпека глядачів, артистів і всієї команди завжди є пріоритетом», — розповіла мені піар-директорка Sweet.tv Марія Хижняк.

Запис мав розпочатися о 18:00, а насправді стартував приблизно о 18:30. І тут розповім, як глядачам проводили інструктаж з безпеки. Нам приблизно 10 хвилин пояснювали, де розташоване найближче укриття, за ким іти та як відбуватиметься зйомка під час повітряної тривоги. І це таки знадобилося. Бо під час оголошення переможниці «Фабрики зірок» у Києві почалася ракетна небезпека, і всіх глядачів буквально за 8 хвилин перевели до найближчого укриття.
Повернімося до шоу. Воно, як і попередні випуски, записувалося в режимі прямого ефіру, тобто оголосили старт і команда працювала без зупинок: перерв не було, один учасник змінювався іншим. Невелику паузу оголосили після номеру фіналістки Povinʼ, щоби прибрати сцену, бо на ній було дуже багато дрібних часточок. Як я зрозумів, це був пінопласт, з якого зробили форми людей на підлозі.

Поки тривала невелика пауза і ведучі спілкувалися з медіанаставниками конкурсантів, на сцені кипіла робота: виносили декорації, прибирали, розставляли танцюристів, вішали елементи для наступного номеру. Монтаж відбувався десь 3 хвилини. Звичайно, це не «Євробачення», де все виставляють за 40 секунд, але «Фабриці зірок» і не потрібно бути «Євробаченням».
На початку проєкту продюсер Володимир Завадюк обіцяв нам, що «Фабрика зірок» буде зовсім іншою, не телевізійною. Зараз на моє запитання: «На вашу думку, чи все вдалося зробити у цьому сезоні?», — Завадюк відповів запитанням «А вам?». Ми тут відверті, тому я сказав те, про що писав раніше: проєкт для мене структурою не сильно відрізняється від телевізійного формату. Володимир Завадюк зі мною не погодився, хоча з його відповіді я все ж так і не зрозумів різниці:
«Мені критично відрізняється, тому що це точно не телевізійне шоу. Воно новаторське, воно сміливе, в ньому багато диджитальної складової, в ньому класні, сміливі номери світового рівня».
Взагалі ж, Володимирові часто закидають те, що в тредсі він емоційно реагує на критику. Приміром, може написати: «У вас просто немає смаку». Хоча, задля справедливості, бували в нього і більш доброзичлива реакція та прийняття зауважень. Але ось і нам продюсер дорікнув, що ми не висвітлювали активно технічну частину виробництва:
«І мені, до речі, шкода, що наша професійна медійна журналістика іноді не підсилює ці моменти. Мені б хотілося, щоб ви прийшли до нас і зробили аналітику того, як ми знімаємо. Це шоу одне із перших знімається в 4K в Україні в режимі прямого ефіру, з використанням техніки, яка використовується на “Євробаченні”. І не те, що в нас так багато грошей, просто в нас є підрядники, які з нами разом».

Щодо виступів: конкурсанти виконували свої авторські пісні, які ми вже раніше чули на шоу. Постановки, які вже були в етері під час першого прайму, повторювали один в один, а для авторських пісень, які були в номінації «За життя», придумали нові. Саме шоу записували приблизно чотири години, з урахуванням затримки та однієї перерви. Для оголошення переможця спочатку всіх пʼятьох фіналістів викликали на сцену й назвали тих, хто посів пʼяте і четверте місця.

Після цього фабриканти разом з переможцем третього сезону проєкту Стасом Шурінсом виконали хіт «Бережи любов».

Його переклали українською та підняли тему боротьби із захворюваністю на ВІЛ-інфекцію. Я памʼятаю, як ця пісня лунала з кожної праски, і навіть трохи пустив сльозу.
Але сам співак в своєму тредсі пожалівся, що його ім’я не протитрували під час виступу. Його на сцені й не було: він записав відео, на якому співає перекладену пісню, і в залі його показували на екранах.

Але тепер цього допису ви вже не знайдете в Шурінса. В одному з коментарів він написав, що всі питання вже вирішив з продюсером проєкту Володимиром Завадюком.

Поки що це найгучніший скандал фіналу «Фабрики зірок».
Повернімося до шоу. Після всіх номерів оголосили учасника, який посів третє місце, а згодом розігрували інтригу між двома. За словами піар-директорки Sweet.tv Марії Хижняк, суперфінал зібрав рекордну кількість голосів — понад 6 мільйонів.
Тут поясню. На сайті платформи можна обрати три варіанти: 1 голос за одну гривню, 50 голосів за 50 гривень і 300 голосів, якщо ви маєте підписку на сервіс. А загалом проголосувало більше 23 тисяч людей. Також Марія наголосила, що фінальної цифри кількості переглядів немає, бо проєкт ще будуть дивитися.
«Суперфінал вийшов лише в п’ятницю, тому люди дивитимуться його сьогодні, і на вихідних, і наступного тижня. Та й загалом увесь проєкт залишається доступним на Sweet.tv, і переглянути його можна в будь-який момент».

І поки продюсери рахують кількість переглядів, а ще, можливо, й зароблені кошти, ми підіб’ємо підсумки. «Фабрика зірок», на думку нашої маленької редакції, радше вдалася. Її обговорювали, за нею стежили, а фан-зустріч в одному з торгових центрів Києва зібрала достобіса людей. Водночас факапів і недосконалостей ще чимало. Команду піару хочеться і похвалити, і посварити. З одного боку, резонанс був задовго до виходу першого випуску і далі зберігався. З іншого — для нас створили зависокі очікування від проєкту, а з таким треба обережно, бо можна нарватися на розчаровані реакції.
Також є часті нарікання на те, що учасники могли бути яскравішими, особливо часто це говорять шанувальники попередньої «Фабрики». Мовляв, ось колись були зірки, що аж досі їх пам’ятають. Утім, тут завжди все суб’єктивно — будемо стежити за кар’єрами цих виконавців. Не можемо оминути і фактор «теплої ванни» — далеко не всім подобалися коментарі членів журі, яким закидали зайву компліментарність.
Алан Бадоєв, безумовно, феномен цієї «Фабрики», але в моментах хотілося від нього і його колег більш детального, конкретного розбору номеру чи що не так зробив фабрикант. Не подумайте, ми не за те, щоб постійно доколупуватися — якщо людина зробила все чудово, то чому б не засипати компліментами. Але тут нам ідеться про критику в значенні глибшого розбору, аналізу. Ваша Антоніна просила переказати її улюблений приклад — каже, що ось ці люди робили все прекрасно та яскраво. Так, доводиться хвалити Костянтина Меладзе, але що ж тут вдієш.

Один з найцікавіших процесів відбувався поза кадром — «битва» двох продюсерів. Олексій Гончаренко, який займався третьою «Фабрикою» на Новому каналі, і Володимир Завадюк токсичать у коментарях, чиє шоу було кращим. Тут Олексій іронічно реагує на твердження про «головне шоу країни».

Або ж теж продюсер і режисер «Фабрики зірок» на Новому каналі Олег Боднарчук прям відкрито критикує Володимира Завадюка і нову «Фабрику» у своїх соцмережах. Причому вже не перший рік — ми уважно стежимо всією редакцією.


Чи вважає наша маленька редакція показ шоу на платформах, за які треба платити, правильним рішенням? Скоріше так, ніж ні. За контент треба платити, просто на тєліку за вас це роблять власники каналів з усіма наслідками. Чи готові українці платити? Питання залишається відкритим.
Бо, наприклад, років 10 тому наші онлайн-платформи ще не були спроможні виготовляти оригінальний контент — заробітку з передплат не вистачало. Нині ж ми бачимо поступ: уже кілька серіалів, різні проєкти, а Sweet.tv взагалі працює ледь не в режимі конвеєра. Тому стежимо. Чекайте невдовзі на «Антоніні» текст про те, як політтехнолог Сергій Гайдай феєрично налажав у «Зрадниках».