Піховшек, Вересень і Червакова розповіли Дусі про перший досвід
Серед моїх колег чимало тих, кого можна зустріти із цигаркою в зубах. Ця згубна звичка, підкріплена журналістською говірливістю, навіть стала частиною медійної субкультури. У курилках журналісти знімають стрес від роботи, збираються з думками та пліткують про все на світі.
Оскільки я й сама часто пліткую в курилці, мене занепокоїли спроби нардепів ущемити в правах моїх тютюнозалежних колег. Де ж я тоді дізнаватимуся хто, кого, коли і як? :)
Моя люба «Детектор медіа» нещодавно писала про законопроект №6595, який передбачає «ще більші обмеження реклами тютюну та алкоголю, ніж ті, що діють зараз». Більше того, турботливі депутати пропонують запровадити штрафи за паління в своєму автомобілі, на балконі та 60 годин громадських робіт за тютюновий дим у власному (!) ліжку.
Тож я вирішила з''ясувати, як на цю катавасію із заборонами відреагують відомі курці зі світу медіа. Та заодно розвідати, що саме змусило їх свого часу взяти до рук цигарку. А моя Муся, яка ненавидить цигарковий сморід, агітувала всіх кинути та допитувалася що має статися у всесвіті, аби ці поважні люди назавжди відмовилися від цигарок.
Олександр Бондарчук, ведучий програми «Свідок» на НТН:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Я пам''ятаю коли це було. Це був десятий клас, а от день, коли почав курити, не пам''ятаю, якщо чесно.
- Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?
- Ну, знаєте як... В підлітковому віці завжди всім хочеться бути дорослішими і когось копіювати. Дивишся, той хто курить видається таки дорослим. От і я, подивившись на старших хлопців, захотів і собі спробувати. Додам, що я був не один, нас була ціла компанія.
- Намагалися кинути палити?
- Я вам скажу, що в мене нема великої тяги, можу зовсім не палити, я це роблю рідко. Немає такого, що я викурюю в день по пачці чи дві. Можу покурити, коли гарна компанія, а так можу тиждень, або й місяць не курити.
Ярослав Семченко, програма «Знак Оклику», ТВі:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Так, я дуже добре пам''ятаю цей день, але насправді не дуже хочу про це розповідати всім. Я став курити в дорослому віці, коли мені було вже 21.
- Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?- Ні, просто я спробував. Мені запропонували закурити цигарку. Перша моя цигарка була Rothmans. Коли вперше спробував, мені дуже сподобалось, я навіть не кашляв. Але це не має стати прикладом для тих, хто не курить! Тобто це такі особливості мого організму. Хоча я вже не можу курити, щоб при цьому чимось не закусувати, бо скоро блювати вже почну від цих цигарок. (Сміється. - «Дуся».)
- Намагалися кинути палити?
- Так, звісно.
- Що може змусити вас кинути?
- Напевно, що власне бажання і все.
Микола Вересень, телеведучий:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Ні. Хто ж буде пам''ятати те, що сталося 30 років тому?
- Намагалися кинути палити?
- Дуже часто. Обставини складалися так, що кинути не виходило. Чому досі не кинув? Є дуже проста відповідь, називається звичка. Це так просто: хтось таку звичку має, хтось іншу. Мабуть, швидше не можу, ніж не хочу.
- Що може змусити вас кинути?
- Ну, зазвичай люди кидають курити, коли хворіють.
Ольга Червакова, парламентський кореспондент «Вікна-новини», СТБ:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити? Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?
- Коли я почала палити, була вже дорослою тьоткою, і думала, що це зі мною ніколи не станеться. Бо нормальні люди починають в підлітковому віці, але якось сталося, що в мене не все, як у людей: ця тема не спокусила мене ані в школі, хоча у нас майже весь клас палив, ані в університеті. Я вам скажу, що мене головно приваблювало в цій звичці. На цілих 7 хвилин ти отримуєш абсолютно легітимний привід тупо байдикувати і не картати себе за це: ну я ж, начебто, «при справі», я зайнята, - я палю, не чіпайте мене.
- Намагалися кинути палити?
- Я кинула палити рік тому. Було кілька причин. По-перше, мене почала дратувати курилка. Курилка - це ж місце вимушеної комунікації. Сидять люди, пускають дим і по три кола поспіль обговорюють, що завтра настане апокаліпсис, хто чий коханець, хто кому Рабінович. (А мене курилка не дратує, навпаки))). - «Дуся».) Одного дня я зрозуміла, що моя голова від цього скоро вибухне. По-друге, мені почало смердіти. Мене стало дратувати те, що руки і волосся тхнуть цигарками. Особливо волосся дуже вбирає в себе запахи. А запах - це дуже тонка матерія, дуже важлива. Неправильний запах викликає відразу - насправді я це відчула тільки тоді, коли кинула палити. До речі, це зворотній бік здорового способу життя: в перші дні без цигарок в мене гострота сприйняття запахів стала такою, що коли я заходила в парламентські кулуари - завжди знала, хто сьогодні зранку не помив голову.
Я дуже рада, що зараз не палю: по-перше, не треба вночі бігати і шукати цигарки. Був такий закон підлості, що остання цигарка закінчувалась завжди на виході з роботи. По-друге, легше дихати, вранці прокидаєшся без цього кашлю. Набагато краще почувають себе судини, я це відчула на собі. Але я ніколи нікому не буду радити: «Кидайте палити!», тому що це особиста справа кожного. Людина має все робити із задоволенням. Якщо вона труїться, але це приносить їй задоволення - на здоров»я. Треба отримувати насолоду від усього - і від того, що ти палиш, і від того, що ти не палиш. Просто всьому - свій час.
Курити чи не курити, так само як встромляти пальця в розетку чи ні, - це особиста справа кожного. Це як віра в Бога: ніхто не може тебе примусити до атеїзму чи до християнства. Якщо держава це робить - за законом, це втручання в особисте життя. Але ті ж самі люди, що писали ці закони, залюбки розповідають моїм співгромадянам, що вони мусять кинути цигарку. Це нахабство. Я вважаю, що людина має поважати лише своє власне рішення. А ті, хто кидають палити за чиєюсь порадою - потім знову починають. Скільки б мітингів не проводили антитютюнові пропагандисти.
Мустафа Наєм, телеведучий ТВі, журналіст «Української правди»:
- Вы помните день, когда начали курить?
- Это был третий курс университета. Я не помню, как это начиналось, как-то постепенно.
- Почему вообще начали курить, и был ли конкретный повод?
- Мы поехали летом на мыс Меганом в Судаке и, по-моему, полторы или две недели были на открытом воздухе, проводили время на диком пляже. Свежий воздух, море, костры, целый день ничего не делаешь. Все курили, и я курил от нечего делать.
- Пытались бросить?
- Я бросал. Так чтобы серьезно, то это был один раз в 2005 году, до того, как я устроился в «Коммерсант». Тогда я не курил месяца три-четыре.
- Что могло бы вас заставить бросить курить?
- Спорт. Просто когда занимаешься каким-то спортом, автоматически перестаешь курить или куришь очень мало. Я думаю, это действительно то, что может заставить, а не волнения по поводу здоровья. В мире столько вещей, которые вредят нашему здоровью, что курение, думаю, на последнем месте.
Липовецька Алла, генеральний продюсер Film UA Television:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Так, пам''ятаю, це був день народження моєї дитини.
- Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?
- Почала палити, тому що було свято, і друзі сказали, що з лікером дуже смачно.
- Намагалися кинути палити?
- З тих пір не намагалася покинути.
- Що може змусити вас кинути?
- Хіба що вагітність.
В''ячеслав Піховшек:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Це було давно, я тоді закінчував університет.
- Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?
- Ні, ніякої конкретної причини не було, сам вирішив палити.
- Намагалися кинути палити?
- Я вже кинув палити. Справа в тому, що перед тим, як кидати палити я багато прочитав про те, як це зробити. Ви, напевно, знаєте усілякі книжки, які радять як кинути палити. Їх повно в інтернеті. Але в них чогось суттєвого і конкретного не було. Оскільки паління є великою частиною життя - це концентрація думки, робота з текстами, то щоб кинути палити, я проконсультувався з лікарями в Україні, Німеччині та Австрії. В результаті я зробив свою власну методику, як кинути палити.
У цій методиці є кілька штрихів: по-перше, я прийняв рішення, що не кидаю курити різко. Організм мав перебудуватися. Вплив нікотину в реакціях мозку потрібно регулювати так, щоб не виникало питань щодо працездатності. По-друге, я застосував найкращі в світі таблетки від нікотинової залежності «Чампікс».
Одна таблетка ввечері, одна - вранці. Приймаєш їх тиждень до початку відмови від цигарок і продовжуєш приймати ще приблизно місяць. Те, що я називаю ці таблетки, не реклама, а це суспільно важлива інформація, тому що таких людей, як я, дуже багато. В усякому випадку це підхід, який в одному конкретному випадку схвалили лікарі і в Україні, і Німеччині, і Австрії. Я свого часу вирішив зробити дві важливі речі: я кидаю палити, і суттєво стаю легшим, тобто втрачаю вагу.
Сергій Швець, «1+1»:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Це сталося 16 липня 1992 року.
- Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?
- Здуру.
- Намагалися кинути палити?
- Ні, ніколи.
- Що може змусити вас кинути?
- Важко насправді сказати. Можливо, щось станеться, і я припиню палити. Я розумію, до чого ви хилите. Чи вплинуть на мене різні історії та фотографії з пошкодженими органами на пачках цигарок? Думаю, що вплинуть. Поки що не було надпричини, щоб я кинув палити. Мені просто це подобається.
Костянтин Дорошенко, арт-критик, куратор сучасного мистецтва:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Того дня я не пам''ятаю. Можу тільки сказати, що з дитинства я був впевнений, що буду палити, і коли я вперше запалив у 7-му класі, то відразу так, ніби палив ціле життя. І не було такого, щоб я закашлявся чи щось подібне. Все пішло абсолютно нормально. Але більш регулярно почав палити з 9-го класу. Це був кінець 80-х років, ми слухали російський рок, і було дуже модно палити цигарки «Біломорканал». Цікава історія, що коли моя вчителька подзвонила моїй мамі і сказала, що ваш син курить «Біломорканал», то вона відповіла: «Не говоріть таку нісенітницю, мій син не може курити таку гидоту». Але, чесно кажучи, я палив «Біломорканал» до перших курсів університету, а потім справді зрозумів, що це не надто смачно.
- Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?
- Мені дуже подобався запах цигаркового диму. Мій батько, якому зараз 73 роки, палить, взагалі палить з дитинства. Він той, кого називають «дитина війни». Притому, що курить він більше 60 років, можу сказати, що з легенями і судинами у нього все нормально. Моя тітка - дизайнер та модельєр - теж палила. Коли вони курили, то я сідав біля них і нюхав. Як я був маленький, то брав цигарки з пачки, виходив на балкон, підпалював їх і не міг зрозуміти, чому вони гаснуть, а не тліють так красиво. Тоді я ще не міг знати, що для того, аби вона тліла, треба її курити, а не підпалювати.
- Намагалися кинути палити?
- Так, у 2000 році. Наближалося нове тисячоліття. Я перед тим розлучився з дружиною. Це все було насправді драматично, я її дуже кохав, але немає нічого вічного у цьому житті. І думав, що мені покинути: палити чи пити, бо я багато і пив, і палив. І через роботу вирішив покинути пити. Тому що, коли я пишу статті, обов''язково палю, в мене так краще працює голова. Коли я кілька статей написав напідпитку, і мені здавалося, що вони дуже вдалі, а потім перечитав і зрозумів, що це повна нісенітниця. Тому вирішив кидати пити. Паління мені принаймні допомагає працювати, а алкоголь ні. Це був єдиний випадок, коли я замислився над тим, аби кинути палити. Взагалі мені це не заважає, а лише дає натхнення.
- Що може змусити вас кинути?
- Не зможе мене нічого змусити кинути палити. Я палю в день три пачки цигарок. Мене це абсолютно влаштовує. Я вважаю, що пропаганда про шкідливість паління дуже перебільшена, тому що в кожної людини свій організм, і кожна людина це по-своєму сприймає. Комусь заважає, а іншому - допомагає. Не треба всіх однією міркою міряти.
Я достатньо проводив часу у мистецьких справах в Азії, і можу сказати, що в Китаї навіть деякі лікарі, які займаються традиційною медициною, вважають, що паління не є шкідливим, а навпаки, є необхідним для здоров''я. За китайською традицією організм людини складається з якоїсь енергії, специфічних складових, і мусять бути специфічні елементи в цьому організмі, аби він нормально функціонував. Так-от, китайські традиційні лікарі вважають, що палити навіть треба для того, щоб людський організм був нормально налагоджений. Просто хочу сказати, що, не зважаючи на глобалізацію, на різні моди, які насаджуються нам з Нью-Йорка через пана Блумберга, не все так однозначно. Є багато прикладів людей, наприклад, Ден Сяо Пін чи Серж Генсбург, які палили, і це абсолютно їм не заважало. Паління - це справа тих людей, яким це подобається. Стосовно паління свого часу дуже гарно висловився Оскар Уайльд, який казав, що «Цигарка тим приємна і унікальна, що вона згорає спеціально і персонально для тебе».
Наталка Фіцич, директор студії «Закрита зона»:
- Ви пам''ятаєте день, коли почали курити?
- Пам''ятаю. Мені було років 19, і насправді це відбулося якось здуру.
- Чому взагалі вирішили палити і чи була якась конкретна причина?
- Я не буду відповідати, з яких причин. Причини були особисті. Але друзі навколо мене палили, і так вийшло, що мені теж сподобалося.
- Намагалися кинути палити?
- Я насправді покинула палити тоді, коли носила дитину, народила і годувала. Весь цей період я не палила для того, щоб це не вплинуло на здоров''я моєї дитини, це тривало майже півтора року.
- Що може змусити вас кинути?
- Насправді я про це думаю, тому що паління впливає на здоров''я. Зараз я помічаю такі речі, що варто вже серйозніше задуматися про те, щоб кидати палити. І, напевно, настане час, коли я до цього прийду. Але, скажу так: насправді це вибір кожної окремої людини, і, коли суспільство починає тиснути, то насправді перша думка, яка виникає, не робити цього, аніж погодитися, коли всі навколо кричать: «Давай, кидай палити!». Моя особиста реакція: чудово розумію, що треба кидати палити, але не люблю, коли на мене тиснуть. І я це сприймаю так: поки я зі своїми цигарками не заважаю суспільству, суспільство теж не повинно заважати мені.
На відпочинку або десь вдома інколи буває, що і не згадуєш про цигарки, і не палиш деякий час, а на роботі знову хапаєшся. Але не думаю, що треба шукати причини в нашій професії. Журналістська професія досить нервова: постійно зриваються якісь зйомки чи домовленості. Паління дуже поширене в середовищі журналістів. Та є люди, які в нашій професії, які ніколи не палили, і молодці, правильно роблять.
Кожен курець познайомився із цигарками по-своєму, і так само, мабуть, розлучиться. Але усі курці сходяться на одному: якщо щось і змусить їх кинути палити, то закони і штрафи стоятимуть у цьому списку останніми. Головне - це особисте усвідомлення кожного згубності цієї шкідливої звички.
Тож, пішла я читати Алана Кара...
Цьом-цьом!
Дуся
Фото Павла Старостенка, Яни Новоселової, з особистих архівів