Яворивского завербовали

Дуся,

ну и заявочки...

писателя Яворивского завербовали силы света. Иначе как такое можно объяснить? Пока Ассоциация украинских писателей и это посмешище украинский ПЕН-клуб отсиживаются в кустах, Яворивский решил броситься грудью на амбразуру. Безумству храбрых поем мы песню. Прикольно, не так ли?

Голові
Національної експертної комісії
України по захисту суспільної моралі
В.В. КОСТИЦЬКОМУ

Генеральному директору
Видавництва «Клуб сімейного дозвілля»
О.Б. ШПІЛЬМАНУ


Шановні Василю Васильовичу та Олеже Борисовичу!

Я знайомий з творчістю Олеся Ульяненка не одне десятиліття, у 1997 році особисто, як голова Комітету Національної премії імені Тараса Шевченка, підписував йому диплом лауреата цієї премії за роман «Сталінка», який включено в навчальну програму ВНЗ, і який стилістично навіть був жорсткішим за «засуджений» Вами твір.
Тому, ознайомившись із новим романом О. Ульяненка, «Жінка його мрії», не вважаю його суто порнографічним, а - лиш таким, що відображає українську дійсність художніми засобами, отже, її автор не може сприйматися як «порушник суспільної моралі».
Я не захоплююсь, усім без винятку, тим, що пише цей талановитий прозаїк, але інакше і про інше він писати не може. Звісно, є певні натуралістичні «перебори» в романі «Жінка його мрії», не на кожного читача він розрахований, але це - також життя. Так, життя «українського дна», але заперечувати його існування не має права ніхто.
Вважаю Ваше рішення таким, що завдає шкоди свободі творчості в Україні, яке вимагає хуторянського «пуританства» «совдепівських» часів. Почитайте незабороненого Подерев'янського чи Дереша. Куди там Ульяненкові...
Отож, прошу Вас не виставляти Комісію на посміховисько, а знайти цивілізований вихід із ситуації, що склалася. Можливо, не передавати роман до шкільних бібліотек, хоча сьогоднішні школярі могли б дечого навчити й Олеся Ульяненка.
Але забороняти книгу - безглуздя.

Голова НСПУ,
Голова Комітету
з питань культури і духовності
Верховної Ради України В. ЯВОРІВСЬКИЙ

Разведка также донесла, что все желающие журнализды могут звонить в Cпілку письменників, и получить объяснение у пана Яворивского, кто, почему и зачем вынудил его поступить так благородно.