SOS, рятуймо зразкову музику!
Я звертаюся до тих, чия Душа ще сприймає Гармонію Вищих Сфер...
Я відчула свою повну безпорадність, коли за порадою, підтримкою і допомогою до мене звернувся диригент Національної опери , професор Національної музичної академії, або просто Маестро Герман Макаренко.
- Лесю, допоможіть Класичній Музиці!
- Завжди готова! ‑ віджартувалася я. І ми домовилися покавувати в серці столиці, біля того священного місця, де звучить лише зразкова музика...
У своїй книзі «Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше», кандидат філософських наук, доктор мистецтвознавства, або просто Маестро Герман Макаренко пояснює, звідкіль пішов термін «класична музика»: «...від латинського classicus - буквально приналежний до першого класу римських громадян, у переносному значенні - «зразковий».
Ми зустрілися біля могутніх світлоносних колон Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського. «Яке щастя, ‑ подумала я, - що в серці моєї держави саме цей виш!»
Ще одна екзальтована думка сяйнула в моїй вічно захопленій голові при зустрічі з сяючим обличчям Маестро: «Всіх, хто служить Гармонії Вищих Сфер, треба берегти, як золотий запас країни ‑ бо це її культурний рівень!»
Про культурний рівень держави верещала моя емоційна півкуля, а раціональна скрипіла зубами, мовляв: «Сакада, хіба ти забула, що таких, як Маестро, по телевізору не показують?! Це неформат комерційного екрану...»
«Неформат сьогодні, а завтра, коли по-справжньому кризоне, саме ті, хто служить Високій Музі, й будуть зцілювати пошматовану душу споживацького світу!» - нарешті помирилися мої півкулі.
Розмову про несправедливе ставлення телевізійників до високої культури професор Макаренко почав не за кавою, а, на моє прохання, у своєму кабінеті з роялем. Я обожнюю класи й коридори консерваторії!
- Лесю, я в розпачі, поясніть, що відбувається. Не один рік ми робимо унікальний проект «Концерт Прем'єр». Пропонуємо музику, яка вперше звучить в Україні. Наприклад, до сторіччя мирного об'єднання Норвегії та Швеції заграли класиків північних королівств. Це музика ніжна, ніби пролісок... До свята Німеччини підготували маловідомі концерти Баха для клавесинів. З усієї України звозили клавесини... Звучала в Національній опері й «Музика п'яти континентів». Уявляєте, в одній програмі почути класиків Південної та Північної Америки, Африки, Азії й Європи! Нещодавно, 25 березня, на «Прем'єр Концерті» зазвучали вперше твори грецьких композиторів. Ми запросили всі канали, але новинам чомусь це не цікаво... Можливо, їм байдужа чужа музика. Тоді у нас є інший проект - «Україно моя ‑ малознана класична музика українських композиторів, але й до нього зверхнє ставлення рідного телебачення.
- Ваш біль мені відомий. Справа в тім, що на сьогодні лише одна людина в українському телепросторі дозволяє класичній музиці бути в ефірі. Це Савік Шустер!
Між іншим, у п'ятницю 24 квітня в студії Шустера був білий рояль. До нього запросили Олексія Ботвінова, найкращого виконавця творів Рахманінова. Перед тим грималися євреї з українцями, тимошенківці з ющенківцями... А потім зазвучав рояль... І в студію простих смертних завітала вічна гармонія!
Українському телебаченню це ноу-хау подарував європеєць Савік Шустер. На відміну від іншого європейця (Адріану Сирбу) він не вважає, що класика заважає рейтингу...
- Розумієте, Лесю, я не збираюся пропагувати лише класичну музику. Але я говорю, дозвольте і класиці бути представленій в ефірі. Його заполонив поп, іноді пробивається фольк, джаз. А чому ображають класику?
- Тому що, Пане Професоре, це зразкова музика! Взірцева! Гармонія вищих сфер! А наші телебоси орієнтуються на смаки масового глядача, який на ходу заливає себе пивом і випльовує недопалки, куди заманеться.
- Але я буваю в метро, й інколи там звучить Чайковський. Люди змінюються, стають кращими, коли чують світові шедеври.
- Я на собі цей ефект відчула! Коли почула в підземеллі Чайковського, моя Душа від ескалатора відірвалася і полетіла... до вищих сфер, сподіваюся... 
І у пасажирів, бачила на власні очі, спинки випрямилися, обличчя надихнулися... Розумієте, Пане Диригенте, я це усвідомлюю всіма фібрами своєї Душі, але як втлумачити нашим начальникам, що якщо на десять попсових номерів буде один класичний у Новорічну ніч - то рейтинг не впаде?! Як на них подіяти?!
Потім я згадала, що в світі криза, з латини - «суд Божий» над людством. І почала заспокоювати Маестро і себе, що саме під час фінансових скрут люд стає голоднішим, але благороднішим, його Душа підсвідомо починає тягнутися до прекрасного.
А потім моя екзальтована півкуля видала мені інсайт! Я згадала свій «Телетріумф», коли я прогриміла зі сцени дрижачим голосом, що суспільство без культури - це стадо, і що Вищі Сили не дозволять нам, телевізійникам, перетворювати так цинічно суспільство на стадо, і що Культура переможе!
О-о-о, так це ж я накаркала! - Криза однозначно змінить TV! Спочатку воно стане бідним, а потім благородним!!!
Мій інсайт перервав голос Маестро.
- Лесю, 14 травня ми організовуємо «Сніданок для преси» в готелі «Опера».
- На захист взірцевої музики в ефірі?
- Так! І ми просимо Вашої допомоги.
- Боже мій, яка честь! Я маю стати Музою?!
В нашому випадку, Пане Професоре, ліри нам не допоможуть, нам би роздобути «культурний меч»... О, ні, краще задіяти культурний фронт!!! Організуємо наступ Цвіту Нації на королів телеефіру!
Це музика Вищих Сфер підказала, що час прийшов! Це підтвердила й криза - горе для споживацького світу, відродження для духовного!!!
І ваша покірна Муза склала план культурних дій:
1. Благати «Телекритику» і особисто пані Наталію Лигачову допомогти на вищому представницькому рівні організувати прес-сніданок на захист класики.
2. Зустрітися з не байдужим до високої культури «коронованим» шоколадним магнатом і розпитати, чи є шанс організувати щось на зразок Національного фонду підтримки класичної музики в ефірі?
Справа в тім, що шоколад під час кризи - продукт номер один! В Америці нині шоколадний бум, то, може, якимось би малесеньким відсотком від майбутніх гігантських продажів «солодкі» королі послужили би Гармонії Вищих Сфер?!
3. Звернутися за консультацією до фахівців Національної ради з питань телебачення та радіомовлення: чи існують правові механізми захисту інтересів людей, які орієнтуються на краще в музиці й воліють, щоб це було представлене в ефірі.
При цьому маю наголосити, що ніхто не вимагає симфонічних концертів в ефірі, як це було в мертву годину радянського телебачення. Втім, переконана, якщо нинішні телезірки, до прикладу, Нестор Шуфрич й Арсеній Яценюк, у новорічному шоу в метеликах і смокінгах потеревенять між собою про Максима Березовського, композитора з Глухова, який навчався разом із Моцартом в італійській академії, а потім зазвучить його твір ‑ гарантую, і рейтинг не впаде, й висококультурну справу буде зроблено!
І ще, щойно додумалася. Наскільки було б ви-со-ко-куль-тур-но, якби якийсь із толкових нових кандидатів у президенти в свої передвиборчі тури їздив би з симфонічним оркестром(!). Президентом однак не стане, а започаткує якісну традицію - підтримувати взірцеву музику!
І нарешті, останній пункт.
4. Вирішено запропонувати Цвіту Нації написати відкритого листа до королів телеефіру, в якому слід нагадати, що телебачення ‑ це суспільно-важливий бізнес, а це означає, що в умовах світової кризи, в час тотального безробіття, пріоритетними мають стати проекти, що підносять Душу до Вищих Сфер і гартують Силу Людського Духу!!!
Леся Сакада-Островська,
яка добре пам'ятає вислів
грузинського режисера
Отара Іоселіані
про телевізор:
«Наше життя захопив екран,
який зробив його дуже плоским».
