Покавувати з класиком...
21 травня, в четвер,
опівдні, вся уквітчана (бо натягнула майже всі свої дизайнерські трояндочки) я
летіла до добродіїв, у п'ятизіркову «Оперу». За своєю негідною
звичкою я летіла, запізнюючись, а не плила павою, насолоджуючись архітектурою
історичного Києва...
На ґанку буржуазного
готелю мене зустрів в урочисто-білому костюмі маестро, диригент Національної
опери та професор Національної музичної академії - Герман Макаренко. Це йому
належить ідея зустрічі культурних діячів і телевізійних керманичів.
Це маестро попросив мене бути модератором. Я без зайвих вихилясів погодилася -
наді мною немає начальників, і тому я можу, не порушуючи субординації, проторувати
класиці дорогу до ефіру!
За круглим столом було
гнітюче малолюдно, і я поквапилася вийти на терасу до академіка Мирослава
Поповича, який працював за своїм ноутбуком.
Дозволила собі поставити лише одне питання:
- Пане Філософе, а яким каналам ви
надаєте перевагу?
- Я дивлюся 5-ий та ICTV.
Яким же було моє здивування, коли саме ці
канали(!) прислали свої знімальні групи на круглий стіл під грифом «Культурний
фронт» починає діяти!»
На лінію фронту культурно вийшли Філософ,
Композитор та Диригент. Із одинадцяти запрошених телебосів був один-єдиний -
Іван Адамчук (5-ий канал).
Модераторка Сакада безкультурно з'єхиднила:
- Най-куль-тур-ні-ші тут! Можна починати.
Але тим моя єхидність не обмежилася.
Різали око порожні крісла з табличками:
«Олександр Ткаченко
генеральний директор «1+1»
«Ганна Безлюдна,
генеральний продюсер,
«Інтер»
«Ірина Лисенко,
голова правління Нового каналу»
«Ірина Король,
заступник
голови правління
телеканалу ТОНІС»
До речі, ТОНІС - це єдиний канал, за
словами організатора столу Михайла Рапоти, який зателефонував і повідомив, що «...будуть обов'язково!», і
вибачилися, що - не голова правління Дмитро Тузов, а його заступниця.
Куль-тур-но телефонували, та не-куль-тур-но
проігнорували!!!
- Колежанки,
вибирайте собі крісла телебосів! Сідайте ближче до столу! - звернулася я до
Лесі Комарницької (ICTV) та Олени Петрик (5
канал). Та дівчатам було зручніше поруч із операторами.
А на «місце Олександра Ткаченка» всівся пан з економічного видання.
Потім він ще хвалив Савіка Шустера, який запрошує в своє політичне ток-шоу
високе мистецтво! Поки «Крісло Ткаченка» говорило висококультурні
речі, мені кортіло
дізнатися, а що з цього приводу думає реальний Ткаченко?
У пані Ірини Лисенко (Новий
канал) культурні діячі жадали спитати, чи значно би впали рейтинги
славнісінького «Підйому», якби показали, до прикладу, як красуня й розумниця,
урочисто вбрана Ольга Фреймут йде до філармонії почути новий твір класика світової музики Мирослава Скорика?! Або якби веселі Сергій Притула та Сашко Педан разом із розсудливою
Олею запросили до себе в ранкову студію на каву Германа Макаренка у фраку та з
диригентською паличкою. Маестро дуже цікаво розказує про музику північних
королівств та запальних греків, яка вперше прозвучала в Україні! Можливо, й
рейтинг був би на місці й висока TV-місія
виконувалася?!
До Ганни Безлюдної була
ви-со-ко-куль-тур-на пропозиція: чи не готова вона як зверхниця найвпливовішого
українського каналу до творчого експерименту? Уявімо, якби під час новорічного
вогнику або в «Місці зустрічі» на кожні десять попсових номерів був один-єдиний
класичного жанру... Форму телевізійної подачі можна придумати(!). Головне, щоб до
ефіру нарешті прорвалася Гармонія Вищих Сфер!
Олександру Богуцькому, а
швидше Олені Фроляк хотілося би дуже подякувати! Справа в тім, що їхні «Світлі
новини» виявилися світлодайними(!) для однієї родини! Показали якось на ICTV джазвумен Неонілу Лагодюк - авторку першого в Україні підручника з
джазової майстерності. Після того сюжету я мала честь випадково стати свідком
доленосних обставин. Була якось у книгарні, де й диски продають. Чую питає
дідусь у касира: «А у
вас немає «Неоніли Лагодюк»? Звичайно,
немає. Я дозволила собі підійти до дідуся і розпитати, звідки він знає це ім'я,
і запропонувати допомогу (свого часу, з легкої руки колеги Максима Буткевича,
робила перший у житті джазвумен телевізійний сюжет, у ТСН. Макс познайомився з
джазовою пані, коли працював у Британії, тоді вона мала виконати свою
композицію для англійської королеви)). Тепер онук того дідуся завдячуючи
телевізійникам навчається джазовій майстерності! От вона, світла сила
телебачення - змінювати на краще людські долі!)))
А
нещодавно пані Лагодюк повернулася зі Шведського Королівства, нобелівський
лауреат попіклувався, щоби відбувся майстер-клас пані Неоніли у Стокгольмській
академії. Про це тільки Перший національний повідомив! А це ж Культурна подія світоглядного значення! - про успіхи своїх громадян треба ж усім хором
розказувати!
Ліричний відступ...
Щойно зателефонувала моя «шляхетна колежанка», одна з трьох фундаторів
«Київського Шляхетного Кола», розказала, що була на диво-концерті. В селі
Колодяжному, в музеї-садибі Лесі Українки, родинному маєтку Косачів, зажив
новим життям старовинний рояль! Талановиті дитячі пальчики оживили
відремонтований інструмент... Лесин рояль стояв у Блакитній вітальні... Хіба це
не світоглядна подія?! Леся Українка - народниця чи шляхтянка? Читайте
книгу Оксани Забужко Notre Dame d`Ukraine. Розділ 5:
«Лицарі під заборолом: народники чи шляхта?
(До генези української інтеліГенції)».
На цій рояльно-шляхетно-зворушливій події
жодної телевізійної камери не було...
Красивих подій в українському житті вдосталь,
це в ефірі - катма!
Круглий стіл ставав дуже колючим:
- Можливо,
це диверсія проти культурної держави? Добре спланована ідеологічна війна проти
українського суспільства? Підступність ворогів? А можливо, все набагато
простіше і впирається в смаки телебосів?
Адже у них достатньо повноважень, щоби подолати раз і назавжди малокультурність
ефіру! Це має бути справою їх честі! - почав розсікати повітря культурний меч...
- Повірте,
керівники всіх каналів дуже культурні люди, - захищав своїх колег Іван Адамчук.
- То, може,
філософам, композиторам, диригентам, письменникам, театральним діячам,
культурним глядачам вдатися до дуже дієвого депутатського досвіду і блокувати
роботу приймалень телебосів?! - гримав обухом по голові культурний меч.
Та це неможливо,
бо ма-ло-куль-тур-но!!! - круглий стіл усі радикальні заклики присікав у
корені. Отак і задушили культурну революцію в зародку...
І тоді всі дружньо
зрозуміли, що найбільшою трагедією
Культурного фронту є те, що, на відміну від українських керманичів всіх рівнів, він
зобов'язаний діяти лише ВИ-СО-КО-КУЛЬ-ТУР-НО! А це означає запрошувати
на каву і отримувати ляпаса у відповідь...
Леся Сакада-Островська, яка знає, що прийде час,
і саме телебачення зробить Україну
найкультурнішою державою світу!
Иллюстрация - Мария Примаченко