Про підмочену репутацію британської столиці

Я вперше в Лондоні. Коли була мала, думала, що в англійській столиці, як у радянському бестселері «Їжачок в тумані»: суцільні хмари і люди між ними. Виявляється, все зовсім не так. Тут мокро, багато японців із поляками та шалені ціни.

1. Метро. 13 гілок лондонського «андеграунду» ‑ це вам не жарти, а страшний сон. Таке враження, ніби хтось сидить поверхом вище і хіхікає з того, як ти плутаєшся серед входів і виходів.

Відчуття від поїздки метрополітеном особливі під час години пік. Мені це нагадує сауну, в якій жінки афроамериканського походження вищипують брови, японські дівчата розглядають щойно куплений «Луї Вюїтон», а чопорний англієць тихенько почитує свіжий номер щойно придбаної британської газети.

2. Їжа. Ура! Тепер мене будуть розривати на шматки власниці зайвих кіло. Бо я знаю, як схуднути. За два тижні перебування у Британії харчувалася суцільно бутербродами та багато пила «Старбаксівського» чаю за 5 фунтів. Плюс кілометрів 15 пішки щодня ‑ ось вам і рецепт дієти. У Лондоні альтернативу бутербродам складають тільки бутерброди. Хіба що ви маєте час з’їздити до Чайна таун. Але якість та помірні ціни гарантувати не можу. Тому доводилося їсти, як усі англійці: бутерброд і великий стакан чаю. Результат: 1,5 кг.))

3. Культурні походенькі. Для того, щоби потішити душу й око, в Лондоні є купа варіантів. Звичайно, Національна та Портретна галереї. У першій ‑ уже місяць триває виставка робіт Моне. У другій ‑ більш оригінальна забава: виставка під назвою «Найвидатніші геї сучасності» очима новомодних британських фотографів.

Ще одна фішка Лондона ‑ мюзікли. На найпопулярніші нині «Майкл Джексон. Трилер» та Mamma Mia! через брак квитків мені потрапити не довелося. Але я сповна насолодилася «Відьмами». І морозивом у перерві. Пам’ятаєте, в дитинстві було таке плодово-ягідне червоного кольору в паперових стаканчиках?

4. Сміття. Зі сміттям у Лондоні проблема. Біля метро та великих площ смітника днем із вогнем не відшукати. Після минулорічних терактів урни просто прибрали. Кинеш непотріб на землю ‑ штраф. Тепер я розумію, чому у британок такі великі сумки...

5. Ціни. Тут усе дуже і дуже дорого. Особливо житло. Квартирка далеко не найкраща на околицях столиці коштуватиме біля 90-100 фунтів на тиждень. Нагадую, курс наразі 13 гривень за фунт.

Обід у фастфуді на кшталт нашої «Пузатої Хати» фунтів 30. Навіть вологі серветки у аптеці обійдуться у 2 фунти. Довелося купувати. Свинячий грип ‑ неприємна штука.

До речі, про грип. У Лондоні почула жарт на цю тему. Коли англієць чхає, йому відповідно бажають здоров`я. Той робить довгу паузу і говорить: «Усе, до Мексики більше не їздитиму». Отакий тонкий англійський гумор.

6. Чоловіки. Як каже моя подруга-лучанка: «Але хороші!». Ну як може не сподобатися блакитноокий блондин із портфельчиком у коричневому костюмі від Вurberry?! Нехай із минулорічної колекції. У лондонському сity вони, як клони. В однаково гарних сорочках, завужених штанях та з полірованими нігтями. Як лялька Кен. Дивитися приємно. Але здалеку. А цілуватися зі своїм коханим чоловіком у Лондоні краще на мосту біля Парламенту та Біг-Бену. Воно і приємніше, і безпечніше буде))

Квітковий вагон

Типовий англійський паб з назвою «Dirty dicks». Перше слово перекладається як брудні. Друге? Правильно...

Британська «растішка» стала концентрованішою. Сон глибший, ростеш швидше.

«Може підемо до Національної галереї. Я чув, там нині виставка Моне.» - «Шо?»

Вулична вистава «Держи меня крепче». Лондонський варіант

Цей пес вам нікого не нагадує? Ні? Точно?

Хотіла поїсти вареників в українському «клюбі». Була середа. Не вийшло

Іноді класно, коли вчасно не вивозять пакети зі сміттям. Особливо, як довго чекаєш на автобус

Віднесені вітром. І дощем

Лондон. Крізь мокре скло «біг басу»

Фото з архіву Яніни Соколової