Про Святість, блуд і дефлорацію...

         
Я буду з вами занадто відверта...

                                                                              Нарешті це сталося!

                                                                              Мене... висповідали!

 

 

Цей рік і мій блог почалися з різдвяної історії про те, як ми з батюшкою не порозумілися...

Наприкінці року ми не просто порозумілися... ми «злилися в духовному екстазі», але з іншим батюшкою...

 

Почну з дефлорації... Моїм першим мужчиною в житті був Генка. Познайомилися ми ще в минулому сторіччі, в медучилищі - обоє збиралися бути лікарями. То була нє-раз-лєй-вода-па-роч-ка!

Але життя в студентський лямур внесло свої корективи: парубка забрали в армію, дівка вступила на журфак і категорично не бажала одружуватися. Рідні кажуть, що Гена вважав Лесю «коханням на все життя», а вона, невдячна, крутила носом багато років.

Отож одного разу він наважився взяти її нахрапом. Сталося це в день мого народження, коли за святковим столом було не менш як 25 свідків ‑ він попросив її руки й серця... Вона розлютилася ‑ мовляв, чому без попереджень? - знайшла на балконі найбільшого гарбуза, якого ледве викотила і зверхньо вручила достойнику...

Генка закінчив медінститут, став лікарем. Та Лесин гарбуз зробив свою справу ‑ перетворив лікаря на священика: в духовенстві з''явився отець Геннадій, який став, за благословенням старців, врачувати не тіла, а душі...

З отцем Геннадієм я зустрілася вже в цьому столітті, коли в нього були три лапоньки-доньки й четвертий - син ! Я певна, що вони з матушкою на цьому не зупиняться! Дай Боже!!!

Оскільки я людина, яка не цурається вивчати статті Небесної Конституції, то знаю, що перший сексуальний партнер у житті жінки - це надзвичайно відповідально (!!!), бо доленосно для нащадків, навіть, якщо татко буде інший... Тепер і науковці, досліджуючи гени ДНК, готові підтвердити ці космічні істини наших далеких предків. Саме тому на Русі завжди допитувалися: «Ваша дєвка чістая?..» А «браком» називали шлюб із жінкою легкої поведінки - бо на її ДНК зливалися нечистоти від багатьох партнерів. «Дівоча честь» була колись поняттям священним.

  
Тому і Діва Марія народила особливе чадо, Спасителя, від непорочного зачаття...

Від отця Геннадія я почула цікаву думку богослова Іоанна Лєствічніка:

«СТЫД для женщины является ВЕЛИКИМ ДАРОМ БОЖЬИМ, ибо если, потеряв его, она начнет предлагать себя сама - то не спасется никакая плоть, ни мужская, ни женская...» 

«Да... ‑ впала я в роздуми - уж слабым мужикам-то, понятное дело, трудно устоять перед очередным новым тельцем... Посему сильные бабоньки должны им помогать... Не зря говорят, благословенна та женщина, от которой исходит восхищение, а не вожделение...»

         Пригадала я й свої грішки. Пам''ятаю, колись, перед тим як стати під вінець, перерахувала всіх своїх одноразових партнерів і утямила, що, крім сорому і бруду, згадати  нічого... Воістину, хтивість від лукавого...і від нього небесних оргазмів ‑ не дочекаєшся...

         Уявіть собі мій захват, коли посеред ночі ‑ того дня, коли ми з отцем Геннадієм про святість і блуд гомоніли ‑ на каналі «Інтер» я бачу документалку, в якій якраз про дівочу незайманість йдеться?! Єдине, що мене обурило, чому фільм про такий важливий для нації феномен як право першої ночі, з доказами того, що гени жінки (цитую) «сохраняли образ Духа и крови своего первого мужчины» ‑ транслюють у час, коли підлітки сплять? А коли вони не сплять - TV показує інше... Як каже моя колежанка, мати двох дівчаток, ця глобальна статтєва антисанітарія вже забембала! Певно, приємніше було би жити в країні, де царює мода на благочестивих дівчаток...

У переддень трагічних для нашої родини роковин ми з сестрою прийшли у церкву до отця Геннадія.

«Вам нужно исповедаться!» - сказав нам мій перший сексуальний партнер у минулому, а нині - людина в рясі.

«Оце так випробування для мого ЕГО!» - зніяковіла я...

Поки Ліна розповідала про свої гріхи, я згадувала свої. І раптом - осяяння! Я зобов''язана попросити у Генки пробачення за свою зверхність до його почуттів!!! Хай навіть це мій застарілий гріх, якому понад десяток років.

Але спочатку я покаялася за свої ліньки з череволюбством...

Потім батюшка наважився спитати, чи не маю я гріха блуду?

Моя усмішка розтягнулася на всі 32 зуби , і я дозволила собі зкокетувати: «Чиста, батюшка, чиста!»

Отець Геннадій продовжував:

- А как такой грех как суеверие?

- Всегда присматриваюсь к знакам! Иногда даже молю Господа, чтобы он подсказал Свою Волю через знамения...

- Мы давно не виделись, я знаю, что ты занималась когда-то астрологией.

- Еще более усиленно занимаюсь! Но меня интересует астрология не та, которую по телевизору пропагандируют, а та, которой пользовался Митрополит Димитрий Ростовский (цікавий збіг, якраз у день моєї сповіді на богослужінні  поминали цього святого старця), и Симеон Полоцкий... Многие православные святые! Я вам должна сказать, что до XVIII века, до реформ Патриарха Никона, умение читать Письмена Небесные считалось богоугодным делом! Имею архивные доказательства!

И вообще, отец Геннадий, я должна вас очень-очень поблагодарить, ибо именно вы открыли для меня эту древнейшую науку! Помните, как еще в 90-х пригласили меня на лекцию Павла и Тамары Глобы?!

...Отец Геннадий, на самом деле я очень искренне хочу у вас попросить прощения за то, что оскорбила ваше чувство, потопталась по вашему сердцу... Я знаю, что, пока вы меня не простите, я не имею права на семейное счастье...

 

Отець Геннадій від моєї щирості сторопів і відпустив гріхи...

А потім запросив нас до спільної трапези.

Сестри Леся і Ліна почули, що:

«Всякая Душа Духом Святым живится и Чистотою возвышается...»

«целью христианской жизни является стяжание (накопление) Благодати Божьей...»

«наибольшим благом для смертных есть ощущение Благодати Божьей, а пребывать в Духе Святом - наивысшее чудо на Земле...»

«Благодать может покинуть, если человек согрешил даже помыслом, а если искренне покаялся и отмолил грех - может вернуться...»

«А вот Святость поселяется НАВСЕГДА!»

 

Ще ми говорили про Святих Старців, яким відкривається Воля Божа і до яких на поклін і за порадою приходили царі й імператори!

А потім згадали гарбуза і розсміялися від душі...

 

13 листопада 2009 року

Леся Сакада, яка згадала,

як дівкою була ,

 і була занадто щирою з вами

лише для того,

щоб усі ми стали чистішими...

 

 

P.S.: Ставлю крапку. Відправляю Дусі. І лечу до Луцька, на весілля. 

Одружується мій родич. Він сім років зустрічався з однією славною дівчинкою. Влітку вони посварилися. Він із друзями поїхав на море. Звідти приїхав з іншою славною дівчинкою. Завтра у них - шлюб!

Зрозуміло, завтра я нічого пояснювати не буду. Буду веселитися!!!

А згодом обов''язково пораджу Дімі вимолити прощення у тієї, яку залишив із розбитим серцем...

Фото emma.wks09.com