Журналіст чи громадянин? Або наше кришталеве серце

У програми "Знайдемо вихід" багато однодумців. Кожен громадянин - свідомий, шукає вихід з того антисоціального становища тотально по всім питанням життя соціуму, тобто суспільства. Врешті, кожен різними шляхами приходить до висновку - вихід шукати потрібно - разом.

 Наша команда однодумців наполегливо і цілеспрямовано шукає вихід. І щодня, щомісяця до нас приєднується усе більше людей з активною незламною громадянською позицією.

Серед усіх нагород і відзнак які отримала я і наша  команда - найдорожче - кришталеве серце.

Це не просто символ врятованих  життів. Маленькі українці з вадами серця з різних куточків України (переважно далекі села) отримали інформацію про єдиний в Україні кардіохірургічний центр, де і змогли отримати безоплатні операції. Тобто ми - разом врятували цих дітей. Я переконана, що сьогодні нашій країні вже замало просто журналістів, котрі кажуть правду чи об''єктивно доносять інформацію(хоча таких все менше). Цього вже замало! Нам потрібні спершу громадяни і вже потім журналісти.

Саме за активну і принципову громадянську позиції , команді вручили диплом від "Всеукраїнської ліги захисту екологічних прав громадян". Екологічні теми не вичерпні , порушень екологічних прав ще більше. А про право на екологічні права знають і відстоюють - лише одиниці. Та це і є НАША спільна справа. Зробити так, щоб кожен громадянин приєднався до боротьби за власні права.

Боротися за права трудящих - природна позиція профспілок. Особливо "Незалежних профспілок України". Можна розповісти безліч прикладів,  як не сумно близького минулого. ВВС розповідає одну інформацію, а в Україні, наче нічого і не відбувається. Проте, у профспілках  завжди є надійні і чесні люди. Вони і допомагають розповідати правду. А захист прав людей, у котрих немає більше нічого, окрім власної праці іїї плодів це - принципова позиція програми "Знайдемо вихід". На щасття така позиція була справедливо оцінена.

Михайло Волинець - народний депутат України та лідер "Незалежних профспілок України" вручив відзнаку за активну позицію у захисті прав людей праці.

Особливо приємно, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі вручила диплом за послідовність у роботі спрямованій на покращення стану суспільної моралі.

Пригадую, коли у вільний час ( відпустка) не полетіла на відпочинок, а поїхала у затоплені регіони у літку 2008. Найменше думала про те , що скажуть чи подумають чиновники. Але відверто, є просто чиновники, а є люди у високих кріслах. І від того людьми бути не перестають. Хоча це випаді рідкісні, проте, все ще трапляються . Особливо приємно було отримати медаль за вагомий внесок у висвітлення діяльності МНС від міністра. До того ж , вручила відзнаку - наша колега - журналіст - нині прес-секретар міністра пані Руслана Ковальчук.

Мережа людей , що живуть з ВІЛ -СНІД  нараховує в України близько 500-от тисяч людей. Хоча МОЗ наполегливо запевняє - не більше 150-ти. Але скільки б їх не було наша рука співпраці  завжди протягнута на зустріч цим людям. Дмитро Шерембей - лідер цієї організації вручив почесну грамоту, де були написані найдорожчі для кожного,я сподіваюся, журналіста слова: " За мужність говорити правду"...

Спільна перемога "Асамблеї інвалідів України, Національної телекомпанії та програми "Знайдемо вихід" - сурдопереклад кожного випуску програми. Тепер люди з вадами слуху будуть не тільки бачити, але й розуміти нас. Валерій Сушкевич - народний депутат, голова комітету ВР по захисту прав інвалідів і голова "Асамблеї інвалідів України" вручив нашій команді грамоту на знак подяки за нашу роботу.

Приємно , що на свято "До дня телебачення" завітали до нас і відомі політики. Кандидат у президенти Олег Тягнибок привітав колектив чудовими квітами і розвеселив правдивими історіями з життя політиків.

Увага є важливою і дає наснагу для наступного етапу роботи. А в реаліях сучасного життя журналіста і того, хто створює разом з журналістом телевізійний продукт, більше нагадує боротьбу. І ми і надалі будемо боротись за людей, за суспільство, за громадян. Найціннішу  що у нас є це листи, дзвінки і любов глядача. І всі проблеми глядачів - наші проблеми. І біль людей - наш біль. Тому що, я переконана - спочатку громадянин, а потім - журналіст. Чого і Вам бажаю. З повагою Н. Розинська.