Боляче ковтати? Посмокчи!
Згідно з українським телевізійним законодавством, обсяги реклами не можуть перевищувати 12 хвилин на кожну астрономічну годину ефіру. Одначе, при перегляді каналів, мимоволі виникає враження, що там її набагато більше. Можливо, такі відчуття, якщо телевізійники справді дотримуються встановлених правил, обумовлені низькою якістю пропонованої глядачеві телереклами: примітивністю сюжету, відсутністю яскравих художніх образів та ідей, а також частою повторюваністю. Через це навіть коротенькі ролики здаються безкінечними. Вони швидко набридають і дратують своєю нав'язливістю.
Враховуючи час, який пересічний глядач проводить за переглядом реклами (до того ж зверніть увагу, вимушено), її створення виглядає надзвичайно відповідальною справою. Так і хочеться побажати рекламістам, аби вони вкладали у ролики не лише виділені замовником продукції кошти, а у своєму креативі мали смак та почуття міри, не переступаючи за межу пристойності.
Біблійна заповідь промовляє: «Не убий!». Не менш відомою й загальновживаною є інша, медична, «Не нашкодь!». Для створювачів реклами в їхньому ремеслі однією з найбільш підходящих видається: «Не задовбай!».
«Мамо, в тебе животик болить?»
На звання найдокучливішої може сміливо претендувати реклама пробіотику - засобу лікування і
профілактики діареї. В основному вона задовбує
глядача в рекламних блоках програми «РесПубліка» з Ганною
Безулик на 5-му каналі, якій, до речі, чомусь більше до вподоби російське Анна.
«Мамо, в тебе животик болить?» - «Так, але *** мені допоможе» - ці фрази та позивні реклами вже самі
по собі можуть викликати у глядача дискомфорт і не лише у животі на фоні різких спалахів гніву та роздратування.
Найкращим лікувальним засобом проти таких хворобливих проявів могла би стати бодай тимчасова перерва в демонстрації роликів або створення нових сюжетів.
Домашні пельмені: від смакоти до блювотиння, як від кохання до ненависті
Чи не найогидніша реклама - пельменів, які носять ім'я героя-силача з древньогрецьких міфів. Дивитися на неадекватну поведінку людей із пельменем у відкритому роті, що демонструється крупним планом - є щось у цьому надзвичайно відразливе, до того ж, з явним параноїдально-шизофренічним відтінком: то вони по столу кулаком стукають, то до скла щокою притуляються, і під вентилятор підставляються, й у морозилку влізають. Така реклама може навіть найсмачніший продукт перетворити на суцільне блювотиння, що і відбувається в даному конкретному випадку. Ефект виходить зворотній бажаному.
«Любий, прийшов час смоктати!»
За рівнем сексуальної стурбованості на поточний момент поза всілякою конкуренцією перебуває реклама засобу проти кашлю та від болю в горлі. Це та, де лагідний жіночий голос грайливо промовляє: «Боляче ковтати, любий? Прийшов час посмоктати!». В такому вигляді вона звучить по радіо. Її телевізійна версія дещо стриманіша.
При цьому, закладаюся, якщо авторам пред'явити претензії у вульгарності ролику через явну двозначність звучання фрази, то вони з обуренням праведників парирують: «А що тут такого? Це вам так здається! Ми навіть і близько нічого такого не мали на увазі». Тож у кінцевому рахунку в ролі найстурбованішого опиниться той, хто висуне претензію.
Водний світ пральної машини
Надзвичайно сильним у плані образотворчого мистецтва і застосованих художніх засобів є рекламний ролик, в якому різні речі, ніби глибоководні тваринки, плавають у пральній машинці. Сюжет настільки оригінальний, а музика така лагідна, що ролик справляє майже психотерапевтичний, заспокійливий ефект. Здається, його можна переглядати безліч разів із незмінним інтересом.
Запах чоловіка. Навіть янголи не витримують
Не відмовиш у почутті гумору авторам реклами чоловічого дезодоранту, від якого навіть янголи не можуть встояти. Варто тобі напшикатися з балончику, як ті в образі чарівних дівчат гепаються з небес на землю.
«А з ким ви банкінгуєте?»
Досить сміливою є реклама банку, в якій фінансова установа привертає до себе увагу сценкою з подружнім адюльтером. Любовні утіхи чоловіка з коханкою перериває дружина, котра, як дуже часто буває в таких ситуаціях, раптово-несподівано повертається додому. Вона повідомляє своєму благовірному про вигідні умови послуг, які один банк пропонує своїм клієнтам. Оприлюднені дані здаються настільки заманливими, що захована в шафі коханка не витримує та запитує: «А з ким ви банкінгуєте?».
Зазвичай інші реклами банків куди консервативніші і сповідають протилежну філософію. Свою солідність та надійність фінансові установи намагаються асоціювати з сімейними цінностями: часто-густо героями роликів стають благополучні сім'ї, в яких міцність союзу чоловіка й жінки не викликає жодних сумнівів і підтверджується дітьми-янголятками.
Ролик із подружньою пригодою виглядає настільки ж симпатичним, наскільки і ризикованим. У потенційного клієнта можуть виникнути питання: а раптом банк у своїх діях такий самий авантюрний, як і рекламний сюжет? Якщо так, то чи варто йому довіряти свої кошти?
Хоча для людей, що живуть і працюють за принципом «Хто не ризикує, той не п'є шампанського», це може бути якраз тим, що треба: і реклама, і банк.
