На дніпропетровських телеекранах "Фронт Змін" Арсенія Яценюка - дозволена опозиція

Такий висновок можна зробити з присутності "фронтовиків" на суворо контрольованому владою, як у часи КПСС, й тотально окупованому Партією регіонів місцевому телебаченні, в тому числі на обласному державному - 51 каналі та муніципальному - 34-ому, чи як його ще можна назвати мерсько-рінатоахметівському, позаяк через акції він контролюється не лише мерією але й структурами найпершого біло-блакитного олігарха.
 
Там, на голубих екранах, окрім регіоналів, литвинівців, комуністів та інших представників лояльних до нинішньої влади партійних й громадських організацій - більше нікого. Причому дніпропетровська «Батьківщина» бідкається, що не може потрапити в ефір навіть за гроші на правах реклами. Її  для телевізійників просто не існує. В упор не помічають. Залізне «ні» на доступ до ефіру і все. Без пояснень. Те ж саме і щодо багатьох інших правдиво опозиційних, ідеологічних сил.
 
А от якщо зважаючи на політичну діяльність і заяви Арсенія Яценюка зараховувати до опозиції очолюваний ним «Фронт Змін», то він «чомусь» являє собою виключення з правил. Обласний керманич «фронтовиків», бізнесмен, ставший депутатом міської ради Андрій Павелко та інші повноважні представники «ФЗ» завжди на місцевому телебаченні бажані гості. І просто так, а особливо - за гроші, бо приватні канали зокрема 11-й ("пінчуківський") та 9-й ("коломойський", «Приват ТБ Дніпро») залюбки крутять репортажі про проведені цією партією акції та надає мікрофони її спікерам.
 
В той же час скільки автор цих рядків не добивався зустрічі з міським або обласним керівництвом «ФЗ» задля того, аби отримати коментар на критичну статтю з приводу наявності серед дніпропетровського і всеукраїнського керівництва «фронтовиків» потенційних тушок, зокрема таких як колишній депутат і гендиректор шпалерової фабрики «Дніпромайн», тесть голови дніпропетровської обласної організації партії «Фронт Змін», невтомний піарщик-мажоритарщик Леонід Сергієнко, так ніякої аудієнції, чи хоча б декілька рядочків у відповідь електронкою і не отримав.
 
Дзвонив до обласного офісу партії з проханням про коментар на свою статтю разів 5-6. Кожного разу детально розповідав про суть звернення і претензій. Залишав свої контактні телефони й адресу електронної пошти. Реакція - нульова. Це вже тягнеться близько двох місяців. Звертався я з цим і до прес-служби «Фронту Змін» у Київ. Думав, якщо місцеві гальмують, то може з центрального штабу їх розбурхають. Нічого подібного. І там мовчать. От і цей допис обов'язково відішлю на  press@frontzmin.org (вже відіслав). Та хіба щось зміниться?
 
Невже дніпропетровський «Фронт Змін» спілкується лише з купленими журналістами, а не продажних - не визнає? Якщо це дійсно так, а воно дуже схоже на правду, то такий сигнал є дуже тривожним для суспільства. Які ж позитивні  зміни здатна принести з собою така партія і скільки тушок вона приведе з собою у парламент?