Пальчевський і "Жирік": єврейсько-російська ідилія на УТ

Перемикаючи телевізійні канали цієї неділі, натрапив на "Глибоке Буріння" Андрія Пальчевського з Володимиром Жиріновським. Передача йшла на Першому Національному - державному телебаченні України.

І за що ж така шана невгамовному українофобу? Як можна було додуматися, аби такому затятому російському імпер-шовенюзі надати ефір Першого Національного?

Чим Володимир Вольфович заслужив в Пальчевського таку люб'язну, хлібосольну зустріч? Чи не ставленням до України як малоросійської губернії? А може Пальчевському сподобалось порівняння ворогом української Незалежності нашої країни з Північною Кореєю, після чого на прес-конференції абсолютно справедливо і цілком заслужено той отримав квашеною капустою у свою нахабну пику.

Я от думаю, а якби Пальчевський працював не на УТ, а на якомусь, не обов'язково навіть державному, ізраїльському або російському телеканалі: чи пройшов би ефір у першому випадку, скажімо, з Ахмадінеджадом, а в другому, приміром, - з Тягнибоком? Хотів би я на це подивитися.

А це антиукраїнське неподобство на Першому Національному, яке інакше ніж образою національних почуттів і плювком в багатостраждальну українську душу не назвеш, дивитися не став. Відразу вимкнув, пославши обох до біса: а конкретно - одного в Тель-Авів, іншого - в Москву.