9 травня «Новий канал» покаже х/ф про Януковича

Він називатиметься «Назад, у майбутнє!». Особливо ражду всім звернути увагу на другу частину культової кінотрилогії. Адже в ній йтиметься про Україну в мініатюрі. Точніше про те, на що перетворилася наша країна за правління Януковича. Образ Віктора Федоровича успішно втілив на екрані голлівудський актор Томас Френсіс Вільсон, зігравши Біффа Теннена.

Через ворожі підступи та промахи самих мандрівників у часі -  Еммета Брауна та Марті Макфлая, їхнє життя перетворюється на суцільне жахіття. Низка фатальних подій призводить до часово-просторового парадоксу, внаслідок чого утворюється інша - викривлена реальність, в якій все летить шкереберть, стає з ніг на голову, набуває потворних форм. Відбувається те, що не мало статися за будь-яких обставин, хіба що могло примаритися у кошмарному сні. Світом правлять злодії, а добрі люди потерпають від їхніх безчинств.

Недолугий злодюжка Біфф Теннен, чиє реальне місце в житті бути не більше ніж автомийником - стає найбагатшою та найвпливовішою людиною в місті, а городянам насаджується культ його особи. Стрімкий злет оснований на обмані. З далекого майбутнього йому до рук потрапив спортивний альманах із вказаними результатами різноманітних змагань. Свої капітали він зробив на ставках, пояснюючи точність прогнозів неабияким везінням.

Тепер під Біффом Тенненом - бізнес, влада, поліція, суди. Все ним куплено, підім'яте під себе, узурповано. В місті торжествує беззаконня, процвітає корупція і вулична злочинність. Символом таких змін стала побудова Біффом Тенненом величезного казино на місці палацу правосуддя.

Щоправда наш єнакіївський Біфф Теннен зі своїм Межигір'ям куди крутіший за кіношного персонажа. Адже від того потерпало місто, а від Віктора Федоровича - ціла країна. Та й події в Україні набагато трагічніші й загрозливіші тих, що відбуваються у фантастичній стрічці. У випадку з Януковичем реальність видалася навіть жахливішою за віртуальну. Заручником злої волі недоумкуватого бандюковича стала ціла країна і всі її громадяни. 

Примітно, що герой Томаса Вільсона  завжди опинявся в лайні. В прямому смислі слова. У всіх трьох частинах: то у вантажівку з перегноєм вріжеться, то візок з кобилячим кизяком на себе переверне. Продовжуючи паралелі, зауважу, що ялинковий вінок на єнакієвського Біффа Теннена вже падав, а сам він давно перетворився на ходячий конфуз.

- Сили Небесні, які жахливі речі мені довелося побачити протягом моєї останньої подорожі в часі! Марті, мені й досі моторошно!
- Де мандрував і про що ведеш мову, Док?

- Я щойно повернувся з України 2015 року! Сили небесні! Марті, якби ти лише знав, які потрясіння очікують країну в майбутньому! Таке не могло примаритися в найжахливішому сні.

Українці тішилися надією після того, як президент-рецидивіст випустив на волю запротореного ним за грати Юрія Луценка. Тоді церква, інтелігенція, і громадськість звернулася до Януковича з проханням помилувати і Юлію Тимошенко, котру він теж ув’язнив як свого головного конкурента на президентських виборах. Люди думали, що він це зробить аби в листопаді 2013-го  на Вільнюському саміті Україна підписала з ЄС угоду про Асоціацію. Випустити Юлю з в’язниці закликала вся Європа і цілий світ. Але цей бандюк найнахабнішим чином проігнорував звернення! Виявилося, в такий спосіб він лише торгувався з Росією, аби подорожче продати їй Україну у вічне рабство.

Замість того, аби випустити Юлю, той зробив так, що суд виніс їй ще один вирок, цього разу – пожиттєвий!

Відтак на Євроасоціації, а значить і демократизації життя в країні вмить був поставлений хрест. Замість руху до Європи Янукович провів референдум, сфальсифікувавши результати якого, приєднав Україну до Митного союзу, а вибори президента переніс у парламент.

Після чого з подвійним ентузіазмом заходився розправлятися зі своїми політичними опонентами. Так, націоналістична «Свобода» була оголошена фашистською партією і зліквідована мінюстом. На "батьківщинця" Арсенія Яценюка була заведена кримінальна справа, а лідер "УДАРу" Віталій Кличко вимушений був шукати політичного притулку в Німеччині.

Та й хіба могло бути якось інакше, після того як в 2010 році президентом України став той, проти кого виступив Майдан, про кого мільойни українців під час Помаранчевої революції по всій країні в унісон скандували "Зека - геть!", той, хто організовував масові фальсифікації результатів голосування на президентських виборах-2004, все полетіло шкереберть. Ти лише уяви, Марті: найвищу посаду в державі здобула двічі судима людина за призвіськом «Хам». Наш Біфф Теннен в порівнянні з ним сама невинність. Згодом він перетворив на зону всю Україну. Повністю узурпував владу, підім’яв під себе правосуддя, в країні з’явилися політв’язні і натомість почали зникати громадянські свободи, розквітла злочинність. Україна стала схожою на УРСР. В країну повернувся совок, де замість КПСС – Партія регіонів.

- А як же преса? Адже в Україні була свобода слова, були опозиційні ЗМІ і навіть цілі телеканали?! Вони б мали інформувати суспільство й кликати до протесту!

- Про що ти, Марті? ТВі втратив свою опозиційність вже навесні 2013 року. Щойно в нього з’явився новий власник, який обманним чином заволодів контрольним пакетом акцій, призначений новим гендиректором Артем Шевченко заявив, що на каналі припиняється суцільна критика влади. Незабаром ТВі перетворився на ще один рупор бандюковичів, а його колишній керівник, депутат від «Батьківщини» Микола Княжицький, який підтримав рейдерів, згодом став прес-секретарем Януковича.

Невдовзі зник і єдиний на той час опозиційний до влади 5 канал – його власнику Петру Порошенку представники «сім’ї президента” зробили таку пропозицію, від якої він не зміг відмовитися і вимушений був поступитися каналом на їхню користь. Згодом всі опозиційні друковані видання зазнали рейдерських атак чи були закриті через тиск з боку податкової, міліції та СБУ. 

Не дивно, що за таких обставин в рейтингу "Фридом Хауз" та "Репортерів без кордонів" Україна опинилася на останніх місцях в списку країн з невільною пресою.

- То як же можна виправити ситуацію, Док? Повернутися у 2010-й, аби завадити Януковичу стати президентом?

 - Ні, Марті, Я вже думав над цим. Серед помаранчевих накопичилося настільки багато суперечок, що Янукович все одно виграв би вибори - ніщо б цьому не завадило. Фактично вони власноруч подарували йому президентство. Чвари всередині помаранчевої коаліції та особисті амбіції її лідерів призвели до фатальних подій, які змінили майбутнє України. Викривили його, зробили жахливим і потворним. Треба повертатися не у 2010-й, а набагато раніше – у 1978 рік, коли Янукович звернувся з проханням посприяти зняттю своїх судимостей до депутата ВР СРСР від Єнакієвого, льотчика-космонавта Георгія Берегового. І той потім своїми клопотаннями добився цілковитої реабілітації Януковича – на той час завгара шахти. А це дозволило йому вступити в КПРС та розпочати політичну кар'єру.

- Якщо не буде листа від Берегового до прокурора Донецької області, Януковича не реабілітують і він не матиме права вступати в КПСС. А значить не отримає можливості здобувати високі адміністративні посади, і ніколи не стане президентом України. Замість цього він і надалі працюватиме директором автобази вугільного підприємства, поки не попадеться на черговому своєму шахрайстві й крадіжці. В результаті він отримає третій термін, відбувши який повернеться на ту ж базу тільки вже на посаді сторожа. Він працюватиме там до самої пенсії. І світ ніколи не побачить президента України на прізвище Янукович.

А от текст документа, який стане головною ціллю подорожі мандривників у часі до України кінця сімдесятих:

ДЕПУТАТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР

ДЕСЯТЕ СКЛИКАННЯ

14 жовтня 1978 р.

Українська РСР, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163

Голові Донецького обласного суду Бойку В.Ф.

Шановний Віталію Федоровичу!

До мене на особистий прийом, як до депутата Верховної Ради СРСР по Єнакіївському виборчому округу, звернувся мій земляк, житель міста Єнакієве – ЯНУКОВИЧ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ.

Суть прохання, із яким він звернувся до мене, полягає в тому, що він, будучи неповнолітнім – в одному випадку, а в іншому – досить ще молодою людиною, двічі був засуджений народним судом м.Єнакієвого в 1967 і 1970 роках.

Як видно з копій судових рішень і його пояснень, він в обох випадках був засуджений – у зв'язку з обмовою його дорослими злочинцями.

Янукович В.Ф. – молода людина з дуже важкою долею, рано залишившись без батьків, виховувався в дитячому будинку, закінчив навчання в технікумі, навчається в інституті, винятково позитивно характеризується, за нього клопоче колектив підприємства, і сам він прагне вступити до лав КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. Наявність безпідставних, на мій погляд, судимостей, не дає можливості йому жити по совісті й планувати своє майбутнє.

Переконливо прошу Вас, шановний Віталію Федоровичу, повернутися до вивчення законності осудження Януковича В.Ф. і за наявності до того підстав вирішити питання про його РЕАБІЛІТАЦІЮ.

Льотчик-космонавт СРСР,
депутат Верховної Ради СРСР Береговий Г.Т