Deutsche Welle уподібнилася режиму Януковича

"Німецька хвиля" позбавила Олену Білозерську заслуженої перемоги в конкурсі  приблизно так, як нинішня бандитська влада в Україні - опозиційних кандидатів на виборах у відомих округах. По-«донецьки» (в політичному смислі) «тупо». Там теж переможці були явними, які фінішували з великим відривом у голосах від найближчих конкурентів, як і Білозерська в TheBobs, але все було легко й просто відмінено та скасовано.

Deutsche Welle пише, що вирішила скасувати номінацію Олени Білозерської після ґрунтовної перевірки. А де організатори були, коли її номінували? Група лівих товаришів звернула увагу DW на невідповідність блогу Білозерської умовам конкурсу. А чи відповідає умовам конкурсу рішення про скасування раніше благополучно прийнятої й затвердженої номінації? Та ще й такої, яка зрештою здобула беззаперечну перемогу? Де про це написано в правилах, в якому пункті?

«Deutsche Welle орієнтується на власні цінності, вирішуючи, чи достойний номінований блог отримати приз, - незалежно від голосування користувачів». Знову ж таки - йдеться про те, достойний блог чи ні, отримувати приз, але не про скасування самої номінації.

«Deutsche Welle шкодує, що вперше за майже десятилітню історію конкурсу номінувався блог, що частково поширює правопопулістські ідеї, які не сумісні з метою конкурсу і цінностями, що їх відстоює Deutsche Welle. Тому DW перевірить процедуру проведення конкурсу. Особливо йдеться про те, як оцінювати пости, які були опубліковані дуже давно».

Білозерська постраждала через пости минулих років - 3-5-6 річної давнини. Чи вправі DW оцінювати висловлювання такого терміну, якщо конкурс проводиться саме 2013 року? Як тоді слід розуміти визначені DW часові рамки проведення конкурсу? Якщо блогера позбавляють перемоги, здобутої в 2013 році за чортзна коли написані пости, то чи не випливає з цього, що якийсь інший блогер може навпаки - здобути перемогу в конкурсі-2013 за дописи, зроблені не визначену кількість років тому?

Судячи з того, що DW лише збирається думати над цим, то такі моменти не врегульовані. Наскільки я розумію, якщо  немає нових правил, то мають діяти старі. Якщо скасування перемоги раніше затвердженої номінації не врегульоване правилами як і процедура перевірки блогів на відповідність критеріям конкурсу, а надто - в частині постів, розміщених 3, 5, 10, 15 років тому - то наскільки тоді саме рішення  DW про скасування перемоги Білозерської відповідає правилам конкурсу? І чи не виступають тут порушниками самі організатори?

«Як для медіа-компанії, що в усьому світі відстоює демократію та права людини, виступає за свободу думки та свободу ЗМІ, достовірність є для нас найвищим принципом».

А в якому пості Білозерська була недостовірною? Наведіть приклади. Хочете сказати, що вона писала про подію, якої насправді не було? Чи щось перебріхувала? А ви взагалі хоч щось з її блогу читали? Там же все дуже детально, скрупульозно, зі світлинами на підтвердження. В постах - не лише факти події, а й атмосфера дійства, настрій учасників. Навіть опоненти Білозерської не дорікали їй недостовірністю.

Вони інкримінували блогерці, що та надто часто висвітлює акції правих і популяризує їхні погляди, і зовсім не казали, що вона щось перебріхує. Не до вподоби скаржникам була якраз максимальна достовірність постів, адже репортажі Білозерської з місця події передавали зі всіма подробицями і гасла, і промови. І саме в них - абсолютно точно представлених в блозі - ліваки знаходили крамолу. Саме за свою достовірність і журналістську правдивість, в підсумку, і постраждала Білозерська. Це - ще один парадокс.

Враховуючи вище викладене, а надто критерій достовірності, який для організаторів, за їх же словами, є найвищим принципом,  DW має негайно скасувати рішення про позбавлення Олени Білозерської номінації й скасування перемоги та вибачитися за незручності, доставлені своїми непослідовними, необачними, незграбними діями, як перед переможницею, так і її шанувальниками.

Якщо ж DW чогось не вистачить для рішення, яке б відновлювало справедливість і все залишиться в теперішньому, перевернутому з ніг на голову стані,  то тоді зазначу, що організатори скасували перемогу де-юре. Але де-факто вона залишилася. Просто зганьбилася "Німецька хвиля" та її журі. Причому, по повній програмі.

І ще. З розділу «номінації» сайту TheBobs:

«У кожній із шести міжнародних номінацій буде вручено один приз журі та один приз користувачів. Переможці у 28 мовних номінаціях обираються виключно онлайн-голосуванням користувачів».

Рішення про скасування перемоги Білозерської та взагалі зняття її з номінації не підпадає під жоден пункт Правил конкурсу. Натомість, серед них є такий:

«Ми не приймаємо жодних пропозицій, котрі в будь-якій формі демонструють або розповсюджують образливі, расистські, сексистські та інші дискримінаційні матеріали».

Якщо організатори розцінили блог Білозерської таким, що не відповідає цьому пункту, то логічно припустити, що вони мали б навести приклади, вказати конкретні цитати і переконливо аргументувати, чому той чи інший матеріал (навіть не окреме висловлювання) вони розцінили расистським, сексистським, чи яким-небудь іншим дискримінаційним. А найголовніше - це належало зробити на стадії розгляду і затвердження номінації. І аж ніяк не після схваленого з цього приводу рішення, а надто - перемоги номінанта в конкурсі.

А тепер друга частина.

У своєму блозі на «Детектор медіа», один з підписантів петиції проти Білозерської тов. Олександр Володарський сповістив про те, що його відвідала муза. Внаслідок візиту в нього з'явився авторський переклад вірша Курта Тухольского "Rosen auf den Weg gestreut" (1931 р).  До речі, чи не мала ця муза образ згаданої блогерки? Чи не їй автор вірша зобов'язаний натхненням, бо рядочки були написані у зв'язку з її перемогою. Процитую:

Путь, усыпанный розами

Любите их  и опекайте,

Не испугайте бедолаг.

  Заботой нежной окружайте

  И позабудьте слово враг

    И не спускайте злобных псов своих,

    Целуйте фашистов, где встретите их!

Когда они невинных травят,

Скажите: "Бей же меня, брат.

  Вот я, ударь, ведь я бесправен!"

  Они ударят и ты рад.

    Они и впрямь умеют бить других.

    Целуйте фашистов, где встретите их!

Стреляют? О, святое небо!

Ты слишком ценишь свою жизнь.

  Сопротивление - нелепо,

  Быть жертвой - сладкий фетишизм.

    Зовите их милыми детками,

    Кормите с руки их конфетками.

И в вас украдкой

По рукоятку

   Засунут нож, и в этот миг

   Целуйте фашистов! Целуйте фашистов!

   Целуйте фашистов, где встретите их!

Так от про цькування невинуватих та побиття безправних, про «они и впрямь умеют бить других», про справжніх доморощених фашистів-відморозків:

Російський комуно-фашизм на марші... До Нюрнбергу-ІІ

Коли "Свобода" скандує в парламенті «у-кра-їнсь-ка!», вимагаючи від комуністів і регіоналів шанувати рідну мову українців і виступати з трибуни державною - у відповідь від фракцій ПР та КПУ чути гучноголосе «фа-шис-ти!!!» .

Якщо валять пам'ятник червоному диктатору й україножеру леніну - його моментально відновлюють, а винних у "злочині" миттєво вираховують і притягають до відповідальності. Більше того у відповідь за «ілліча» проводиться спецоперація з пошкодження та нищення пам'ятників Героям України, борцям за державну Незалежність - Бандері, Шухевичу, воякам ОУН-УПА. І тут вже винних немає. Можна бути переконаним, що і не буде. Міліція їх ніколи не знайде. Навіть не шукатиме. Хіба що робитиме вигляд, якщо не забезпечуватиме прикриття.

Коли проводять мітинги комуністи - міліція охороняє їх «Беркутом». І той таки «Беркут» надійно блокує протестні акції українських патріотів. Не дай Боже якимось чином завадити комуністам, тим більше підняти на них руку - з національним прапором чи плакатом: миттєво оточать, заламають і запакують в автозак.

Коли мирні громадяни 8 травня на честь Дня пам'яті та примирення йдуть жалобною ходою з державними прапорами, оповитими траурними стрічками у вшанування полеглих в другій світовій війні, на них нападають молоді дзюдоїсти і гамселять, як це сталося в Дніпропетровську.

В нападниках, котрі вже не перший раз з метою залякувань приходять на опозиційні акції, впізнають дзюдоїстів клубу «Тайфун-Дніпро» разом з виконавчим директором обласної федерації дзюдо Данилом Воловичем. Згодом на місці подій помічають і президента федерації - народного депутата від Партії регіонів Івана Ступака. (Фото - тут)

Теза про спорт як продовження політики отримала в сучасній Україні оригінальне втілення, адже тут давно стало тенденцією перетворення різних клубів спортивних єдиноборств на такі собі штурмові загони ПР.

Все це прояви елементарного фашизму, зокрема вуличного його варіанту. В чистому вигляді. Тож, коли регіонали і комуняки скандують у ВР «фашисти» - вони насправді проголошують, хто вони такі.

Але час прийде і цьому кричущому й зухвалому неподобству обов'язково буде покладено край. Нюрнбергу-ІІ - бути! Неодмінно. На ньому українці засудять і КПУ, і Партію регіонів. Винесуть обом антиукраїнським фашистським партіям довічний вирок. А після слід буде провести не лише декомунізацію, а й дерегіоналізацію влади, аналогічні денацифікації в Німеччині.

Найтемніша ніч перед світанком. Судячи зі всього в Україні зараз саме така пора - відвертого терору й бандитизму. Але український світанок не за горами. Ніхто не буде забутий, ніщо не буде забуто. Кожен отримає справедливу відплату, на яку заслужив.

Олексій Мазур,

"Спецкор"